Підсумковим етапом археологічної експедиції, що тривала у Дрогобичі майже три тижні, стала прес-конференція у світлиці Ратуші, яку модерував дрогобицький журналіст Леонід Гольберг
На місті костелу Св. Бартоломія або десь поблизу ще до побудови святині, ймовірно, була інша сакральна споруда – головний висновок, який озвучив на прес-конференції керівник експедиції Юрій Лукомський. Втім, цей факт для Дрогобича не є новизною, адже давно побутувало припущення, що святині могли будувати тільки на особливих, намолених місцях.
Зі слів Юрія Лукомського, нижче від поховань, що лежали паралельно до фундаменту костелу віднайдено кістки, розміщення яких не збігається із похованими вище останками. Однак археолог не став порушувати засадничий принцип науки і забігати у висновках вперед. Тому й не припустив, згідно з якими релігійними віруваннями могли ховати людей саме у такому розміщенні. Можливо, більше світла науковці проллють після лабораторного дослідження і висновків антропологів.
Розповідаючи про командну роботу зі студентами, львівський археолог зізнався, що саме бажання передати інтерес до пізнання давнини молодому поколінню і керувало ним, коли згодився очолити історичну експедицію у Дрогобичі.
У преамбулі до презентації результатів експедиції декан історичного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка, ініціатор цього дослідження, професор Леонід Тимошенко говорив про нові форми співпраці, які зав’язалися у пошуковців з духівництвом костелу та міською владою, що також доклалася до цієї справи. Загалом це треті розкопки у Дрогобичі, попередні проводилися 2001 та 2003 року. І ось після тривалої паузи під егідою історичного факультету відбулося третя спроба повніше дослідити минувшину старовинного Дрогобича.
Копали на території дзвіниці костелу дослідники недарма. За словами Леоніда Тимошенка, з історичних джерел відомо, що територія біля костелу та ділянка дрогобицької солеварні – перші заселені місця Дрогобича.
Поділився Леонід Тимошенко і організаційним досвідом експедиції, зауваживши, що для ефективності роботи замало потужного наукового супроводу, який у Дрогобичі надавали два львівські дослідники: крім Юрію Лукомського, долучився Роман Мизька. Проведення експедиції – це ще й непроста бюрократична тяганина з паперовими погодженнями і дозволами. Та справа була того варта, бо розкопки дали рясні плоди. Рештки дерева, монети, кераміка і зброя козацької доби – основні свідки далеких віків, віднайдені у вежі костелу. А ще пам’яткою вмілого господарювання пращурів виявився колектор, на який натрапили дослідники. Збудований ще у 18-19 ст. елемент каналізаційної системи працює і досі. Щоб дізнатися більше, вважає Леонід Тимошенко, слід запастися терпінням до завершення процесу дослідження усіх знахідок. А ще в перспективі дослідити усю територію дзвіниці, яка, як довела ця експедиція, дуже багата на сліди минулих епох. Проте, як побажав Леонід Тимошенко, потрібно, аби ентузіазм пошуковців влада підкріпила фінансово.
Юрій Лукомський ознайомив присутніх з перебігом експедиції. Перші поховання, з його слів, були віднайдені на глибині всього 40 см і, найшвидше за все, вони пов’язані з костелом. І людські кістки, і тип кладки цегли підтверджують, заявив Юрій Лукомський, що дзвіниця була побудована у 16 сторіччі. Щоб разом із науковою користю зробити ще й суспільне добро, учасники експедиції гуртом підправили фундамент дзвіниці в місці, де розпочалося руйнування, а також, наскільки це було можливо, прочистили віднайдений колектор.
Наочно продемонстрували пошуковці свою понад двотижневу працю розкладеними на столі зразками зброї, керамічними уламками.
Юрій Лукомський висловив думку, з якою одноголосно згодилися усі: знахідки після дослідження мають залишитися у Дрогобичі, адже цінність вони становлять лише для того краю, де віднайдені. Насамкінець науковець, який, як впадає відразу в око, живе археологією, розпалив цікавість аудиторії, демонструючи власний науковий доробок з експедиції у Холмі.
Гучними сенсаціями журналістів презентатори не потішили, однак невеличким приємним здивуванням стало повідомлення Леоніда Тимошенка про те, що рід львівського археолога Лукомського дотичний до Дрогобича. То ж, певно, ця суттєва деталь спонукала дослідника у пошуках бути особливо ретельним, адже у сивині віків давнього Дрогобича десь лежать і його фамільні артефакти.
За інформацією Відділу забезпечення діяльності виконкому