Волейболіст зі Стебника не повернувся в Україну після матчу в Бельгії - ЗМІ
В боях за Україну загинув Яськів Андрій з Борислава
В Меденичах знайшли у водоймі мертвого чоловіка (Фото)
13 га лісу біля Дрогобича повернуто у державну власність
Зустріч полеглого Героя Петра Кобриновича з Дрогобича відбудеться 22 листопада
«Вільна преса — страж свободи; преса пов’язана — її бич». М.РобеспьєрВсесвітній день свободи преси відзначається щорічно 3 травня з 1992 року з ініціативи представників незалежної преси країн Африки. Саме цього дня 1991 року в столиці Намібії представники незалежної преси країн Африки прийняли «Віндхукську декларацію», у якій містився заклик до урядів держав світу забезпечувати свободу преси та її демократичний характер. У декларації підкреслювалося, що найважливішою складовою частиною будь-якого демократичного суспільства є вільна, плюралістична й незалежна преса. 1993 року Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення проголосити 3 травня Всесвітнім днем преси.
«Цей день свободи преси є чудовою нагодою свідомим громадянам суспільства надати реальну підтримку засобам масової інформації, зробивши свій внесок справу розвитку демократії. Таким чином можна подякувати за мужність і рішучість журналістам, які ведуть запеклу боротьбу проти ризику й відвертого насильства, прагнучи реалізувати своє право на пошук і обнародування правдивої інформації. Необхідно віддати належне тій вирішальній ролі, що відіграють засоби масової інформації у справі розвитку демократії й ефективного державного управління. Точне, коректне та професійне інформування про те, що трапилося, найчастіше є для суспільства єдиним шляхом боротьби з корупцією, зловживанням владою, антисемітизмом, міжнародними конфліктами й іншими численними негативними явищами світового масштабу. Всесвітній день свободи преси покликаний нагадати суспільству, що журналісти, виконуючи свою місію, залежать лише від читача й телеглядача, і що тиск з боку влади просто неприпустимий. Цензура, створення перешкод для обміну інформацією, залякування та пряме втручання в діяльність преси є загрозою демократії, розвитку та загальній безпеці» — говорять представники незалежних мас-медіа.
.… 2014 року було вбито 3 журналісти і 2 блогери в зоні АТО у зв’язку із професійною діяльністю, а кожні 5 днів у світі вбивають одного журналіста. Без коментарів.
Інші представники ( саме ЗМІ — О.М.) чекають на своє «професійне» свято – день журналіста, який відмічають 6 червня. Це свято, — ініціатива чиновників, редакторів газет і журналів, яку свого часу підтримав президент України Леонід Кравчук, започаткувавши в 1994 році щорічне професійне свято працівників засобів масової інформації України. Кажуть, як корабель назвеш, так він і попливе. Ніхто нічого не видумував, — були ЗМІ прокомпартійні, стали ЗМІ провладні. Бо воно ж так і зветься – засіб масової інформації. Принцип ніпелю – все «продувається» лише в одну сторону, в одному напрямку. Для кого в потрібному «напрямку»,- читачеві зрозуміло. Логічно, що. українська влада напередодні 6 червня нагороджує насамперед лояльних до себе представників ЗМІ, відмічає різноманітними дарунками та цяцьками «за заслуги». А ще присвоює звання «Заслужений журналіст України» людям, які з року в рік, не залежно від того, хто при владі, пишуть хвалебні оди владцям та ще пасквілі на опонентів.
Якось один знайомий журналіст запитав автора цих рядків, чому міська влада не вітає редакцію НГ з цим святом та не запрошує на щорічні гостини та нагородження. Навіть на сайті міської ради не вказано координати та контактна інформація про газету «Нові Горизонти». Мовляв, є така газета, але що і де, — здогадайтеся самі. І чому я не погодився на ініціативу щодо подання на присвоєння звання «Заслужений журналіст України» до свого ювілею? Ну що на таке скажеш. Горді тим , що ця влада ніколи не зможе нав’язати нам свої нагороди та відзнаки, бо є нещирою, не доброчесною та такою, що не має жодного морального права одноосібно вирішувати, хто « чесний», а хто «почесний» журналіст. А ще, для мене не байдуже, хто з чиновників в Ратуші підписував би оте подання, бо декому з них я свідомо не подаю руки. Зокрема, абсолютно не уявляю, як оте подання підписував би негідник Євген Шильник, посадовець, впійманий на хабарі. Про недоброчесність якого я свого часу відповідально писав на шпальтах газети «Нові Горизонти».
… «Стосовно професійності самих журналістів, спостерігається порушення таких трьох стандартів – стандарт балансу думок, стандарт повноти інформації, стандарт відокремлення фактів від коментарів. Зростає кількість замовчуваних тем (сюди входять теми різних акцій протесту; теми пов’язані із свободою слова та порушенням прав журналістів; зниження добробуту українського населення та підвищення цін, порушення соціальних стандартів; силові дії проти громадян, інформація, що пов’язана із діями новоствореної коаліції та заявами опозиції. Ефіри політичних ток-шоу часто використовуються у пропагандистських цілях, але є певна відмінність у можливостях влади і опозиції.» — заявляють незалежні експерти.
На порозі вирішальної виборчої кампанії для цієї, теж новообраної влади, як ніколи буде відслідковуватися намагання колишнього бандитського режиму будь-якими засобами вплинути на перебіг виборів та власне процес голосування. В тім числі через куплених-перекуплених журналістів. Вже сьогодні з деяких публікацій місцевих акул та шакалів клавіатури стирчать вуха їх справжніх господарів, — старих та новоявлених олігархів, які ще вчора товклися на Майдані, а сьогодні ніяк не нажеруться з владної годівниці. Тож, якщо з розумом, а не з надією на «шарові» сто гривень, обирати НОВУ ВЛАДУ, то жодні «чесні та почесні» журналісти не заведуть нас на манівці.
Олександр Магльона
Ви володієте цікавішою інформацією на тему, радо розмістимо її на ресурсі,
