Фахівці на цифрах довели, що вартість блакитного палива для населення з 1 квітня мала б зрости максимум на 99%, а не на 300-550%

31 квітня діе нова ціна природного газу для населення — 7,188 гривні за один куб.
Так, справді, є і пільгова ціна в розмірі 3,6 грн. за кубічний метр. Але її застосування обмежено трьома умовами. Право на пільгову ціну матимуть тільки ті споживачі, які використовують газ для опалення житла (за наявності лічильника).

Також пільгову ціну застосовуватимуть лише в опалювальний період – з 1 жовтня по 30 квітня. По-третє, її можна буде застосувати тільки для спожитого газу в обсязі 200 куб. м на місяць. Увесь спожитий понад цього ліміту обсяг блакитного палива доведеться оплачувати знову ж таки за єдиною ціною – 7,188 грн. за кубічний метр.

Неважко підрахувати, що у травні нам прийдуть платіжки за газ із шаленими сумами, бо платитимемо за куб блакитного палива вже не трохи більше як гривню, а сім! Тобто для більшості побутових споживачів куб газу здорожчав у понад 5,5 раза! Наприклад, якщо у квартирі, де немає лічильника, але є газова плита та гаряче водопостачання, прописано чотири особи, то за місяць лише за блакитне паливо за новими цінами доведеться викласти 172 гривні (при нормі на особу 6 кубічних метрів газу).

Логічне запитання, яке виникає у кожного споживача сьогодні: а чи обгрунтоване таке різке підвищення цін на газ для населення у країні, де щорічно його видобувають щонайменш 17 млрд. кубічних метрів?
Згідно із меморандумом 2014 року між Україною і МВФ, чергове підвищення тарифів на газ та опалення для населення передбачалося з 1 травня цього року, але лише на 40%. Та й на початку своєї роботи в уряді прем’єр-міністр обіцяв, що тарифи на газ для населення збільшуватимуться поступово – до 2017 року. Тобто “шокова терапія” від Яценюка мала розтягнутися в часі на 2,5 року.

Чому ж тоді ціни зростають відразу у 3 – 5,5 раза? Це можна зрозуміти, якщо проаналізувати кілька подій.

Готувати населення до ймовірного підвищення цін на газ у рази уряд почав ще наприкінці минулого року. Основний аргумент – цього знову ж таки вимагає МВФ, інакше не отримаємо такого потрібного кредиту. А без нього в умовах війни – дефолт.

Паралельно з цим з’явився ще один аргумент – такий собі підрахунок “фахівців” НАК “Нафтогаз України” та ПАТ “Укргазвидобування”, де зазначалося, що обгрунтована собівартість газу українського видобутку у 2015 році становить 5430 грн./тисячу кубометрів або $319,4 при курсі 17 грн. за долар. Тобто ціну українського газу одним махом прирівняли до ціни імпортного. І це при тому, що у 2014 році початкова вартість газу від “Укргазвидобування”, який потім продавали населенню, становила всього 349 гривень за тисячу кубометрів! Виходить, що за неповний рік газ власного видобутку подорожчав більш як у 10 разів. Але чому? Звідки взялося 5430 грн. за тисячу кубометрів?

Чому ж тоді за всяку ціну уряд намагається повісити на споживачів нові тарифи, прикриваючись вимогою МВФ?

— Найсмішніше в цій ситуації, коли уряд каже, що це МВФ наполягав на такому різкому підвищенні цін. Насправді це – окозамилювання, – вважає екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко. – Переконаний, що уряд та “Нафтогаз” грають в ігри з олігархами, яким “Нафтогаз” заборгував. І все це прикривають вимогою МВФ.

За моїми даними, “Нафтогаз” має багатомільярдні борги перед різними структурами, що пов’язані з олігархами. Наприклад, днями “Нафтогаз” визнав, що має фінансові зобов’язання перед “Укрнафтою” Коломойського за 10,1 мільярда кубів газу, які НАК оцінює у 3,75 мільярда гривень. А ще є борги перед бізнесструкгурами Курченка, Фірташа.

Однозначно, що борги “Нафтогазу” перед олігархами уряд хоче заплатити, стрімко підвищуючи ціну газу для населення. Це підвищення тарифів нічим не обгрунтоване, і його треба оскаржити. Вважаю, що нас просто дурять. Уряд та “Нафтогаз” хочуть вирішити свої проблеми коштом простих українців.

— Чи обгрунтоване підвищення ціни газу для населення у 3 – 5,5 раза?

— Ви, мабуть, зауважили, що ніхто ні з урядовців, ні з представників регулятора не намагався обгрунтувати структуру нових тарифів, – розповідає Максим Гольдарб, директор ГО “Публічний аудит”. – Тому ми спробували самостійно розрахувати, чому тарифи саме такі, звідки вони взялися.
Так, потреби населення задовольняють природним газом, видобутим ПАТ “Укргазвидобування”. Його ціна для НАК “Нафтогаз України” становить на сьогодні 1590 грн. Кінцевий тариф для споживача – 3,60 грн. та 7,18 грн. Тобто за 1000 куб. м населення сплачуватиме або 3600 грн., або ж 7188 грн.
Отже, спробуємо розрахувати ціну газу як товару, який купує/продає HАK “Нафтогаз України”. Для тарифу 3600 грн: цільова надбавка та ПДВ(22%) = 649 грн.; транзит (разом, до оподаткування) = 656,2 грн.; тариф на постачання (за умови підвищення вдвічі) =100 грн. Таким чином, вартість газу як товару = 3600 — (649+656,2+100)= 2200 грн. (без ПДВ).

Аналогічний розрахунок для тарифу 7188 грн. за тисячу кубів: ПДВ та цільова надбавка = 1296 грн.; транзит (разом, до оподаткування) = 656,2 грн.; тариф на постачання (за умови підвищення вдвічі) = 100 грн. Тож вартість газу як товару = 7188 (1296+656,2+100) = 5135,8 (без ПДВ).

Тобто прибуток НАК “Нафтогаз України” на кожній тисячі кубічних метрів за однією групою споживачів становитиме 610 грн., за другою – 3545 грн.
Себто з урахуванням всіх економічних процесів, які, відбуваються у країні (інфляція, девальвація) за нашою оцінкою тарифи на газ завищено вдвоє, аби перекласти на населення 150 млрд. грн. дефіциту НАК “Нафтогаз України”.

— Наскільки, згідно з вашими дослідженнями, максимально мала б підвищитися ціна , газу для населення з 1 квітня?, Яка собівартість газу власного видобутку?

— Якщо пригадаєте, заступник міністра фінансів України Денис Фудашкін у вересні 2014 року говорив про те, що ставка ренти для “Укргазвидобування” становить 72 грн., собівартість, прямі витрати, за розрахунками того ж “Укргазвидобування”, сягають 243 грн. Тобто це ілюзія, що видобуток газу коштує шалені гроші. До речі, собівартість видобутку газу в 2013 році “Газпромом”, за офіційною інформацією, становила близько $19. Собівартість видобутку в них приблизно така сама, як і в нас.

Якщо провести розрахунок тарифів на газ для населення, виходячи зі собівартості $ 19 за 1 тис. м3, вийде 510,15 грн. (за курсом НБУ на 3.03.2015 — 26,85 грн./$ 1) з урахуванням прибутку НАК “Нафтогаз України”, витрат на транспортування, постачання, ПДВ, цільової надбавки та підвищення рентної плати на видобуток газу до 70%. Тобто економічно обгрунтований рівень збільшення тарифів для населення при використанні українського газу становить 99%.

— Але ж газу власного видобутку не вистачає для потреб населення?

— Лише трішки. Минулого року плановий показник потреби населення з урахуванням витрат на виробництво теплової енергії для потреб населення становив, за різними оцінками, від 17 до 21 млрд. кубічних метрів. А видобуток державних компаній – 17,2 млрд. кубічних метрів, Тобто для покриття планової потреби населення не вистачало зовсім мало газу, які держава мала імпортувати за ринковими цінами. Подібна ситуація і цього року.

Але хотів би звернути увагу на кілька цікавих фактів. У 2013 році прогнозний розподіл природного газу для потреб населення становив 22,8 млрд. м3: 16,5 млрд. м3 (населенню та для забезпечення горіння Вічного вогню); 6,3 млрд. м3 (для виробництва теплової енергії для потреб населення, релігійних організацій та творчих спілок). Минулого року –
22,5 млрд. кубічних метрів. З них 15,42 млрд. м3 (населенню та для забезпечення горіння Вічного вогню); 7,07 млрд. м3 (для виробництва теплової енергії для потреб населення, релігійних організацій та творчих спілок).

Як видно з наведених даних, обсяг природного газу, призначений для потреб населення, у 2014 році на папері залишився майже незмінним, незважаючи на анексію Криму (у березні 2014 року) та бойові дії на сході країни, через які значна частина споживачів залишилася без газопостачання.

Ще один нюанс. Із жовтня пан Гройсман анонсував зниження норми газу на одну особу на місяць з 9,8 до 6 кубів для тих споживачів, що мають газову плиту та централізоване гаряче водопостачання. Чи врахували це скорочення – теж велике питання. Очевидно, що показники споживання газу населенням потрібно було зменшувати. Але цього чомусь не роблять.

На мою думку, внаслідок завищення обсягів газу для потреб населення формується уявлення про нестачу блакитного палива власного видобутку та необхідність використовувати імпортований газ для побутових споживачів. А це, своєю чергою, є аргументом для підвищення тарифів.

Було б доцільно врешті чітко визначити реальні потреби населення країни у споживанні газу. А також відокремити потреби населення від потреб релігійних організацій та творчих спілок, скоротити виробничо-технологічні витрати газу та його втрати, максимально спрямувати газ, видобутий у країні, на потреби населення. Якщо скоригувати планові показники витрат газу, то потреби населення можна повністю задовольняти за рахунок українського газу.

Джерело: «Експрес»
Леся ЯСИНЧУК