Історики взяли на сміх теорію, оприлюднену російським президентом
Під час одного з недавніх програмних звернень до обох палат федеральних зборів Росії президент Путін дуже неочікувано (навіть для російських істориків) обгрунтував захоплення у 2014 році Криму.
За його словами, саме в Криму розміщений “духовний витік формування багатоликої, але монолітної російської нації і централізованої російської держави”.
“Для Росії Крим, стародавні Корсунь, Херсонес, Севастополь мають величезне цивілізаційне і сакральне значення так само, як Храмова гора в Єрусалимі для тих, хто сповідує іслам і іудаїзм. І саме так ми й будемо до цього ставитися відтепер і назавжди”, – заявив Путін. А чому? А тому, пояснив Путін, що в Херсонесі хрестився Київський князь Володимир!..
Наскільки заява Путіна відповідає дійсності в історичному контексті? Говоримо про це з відомим українським істориком Олександром Палієм.
— Що насправді відомо про хрещення Володимира Великого у Херсонесі?
Насправді ця подія не є встановленим істориками фактом, а тільки однією з версій про те, де саме і коли хрестився Володимир Великий. Літописи і житія святих містять суперечливі відомості про цю подію. Але у будь-якому разі появу Володимира у Херсонесі пов’язують із його палким коханням до жінки.
— Отакої!
Херсонес – це територія Севастополя. Тоді це було місто велике і сильно захищене, мало дуже потужні оборонні мури. А населення – близько 20 тисяч чоловік, на ті часи це дуже багато. Місто існувало вже близько півтори тисячі років, і за півтора тисячоліття його жодного разу ніхто не завоював! Хто тільки через цю територію не проходив – авари. хозари… Гуни в Криму всі фортеці взяли і розгромили, а Херсонес вистояв.
Це фактично єдине грецьке місто у Криму, яке перестояло античність і у статусі непереможеного згодом увійшло до Римської імперії разом з іншими грецькими землями. Потім, відповідно, було у складі Східної Римської імперії, яку історики згодом назвали Візантійською. І тільки Володимир через півтори тисячі років із часу заснування перший зумів його взяти.
— І як же йому вдалося цього досягти?
Візантійці в ті часи часто винаймали і слов’ян, і варягів для свого війська. Тож коли 987 року генерал Варда Фока підняв повстання проти імператора Василія II і владу узурпатора визнало багато територій, імператор, аби перемогти суперника, вже звично звернувся за військовою допомогою до Києва.
Але Володимира на той момент не зацікавили гроші в обмін на життя своїх дружинників. Він якось казав: “Сріблом і золотом дружини не здобути, а з дружиною здобуду собі й срібла, і золота”. Його умова була нематеріальною, але водночас значно важчою для виконання. Він захотів собі за жінку сестру візантійського імператора Анну, доньку попереднього імператора Романа II. Це була надзвичайна для імператора вимога.
— Чому?
Анна була принцесою “порфирогенітою”, порфирородною. Порфир – це особлива кімната в палаці Константинополя, де народжувалися тільки діти імператорів. Порфирородних вважали найособливішою елітою в імператорських родинах, їхнє життя тісно пов’язували з долею імперії. Згідно з наявною у Візантійській імперії жорсткою традицією (усталеною нібито згідно з вимогами імператора Константина Великого майже сім століть до того), тамтешніх принцес не можна було видавати за чужоземців. А про принцес-“порфирогеніт” не могло й мовитися!
Ту ж Анну, за свідченням різних джерел до Володимира вже сватали правителі германської Священної Римської імперії, Франкського королівства та болгарські князі, але всім їм відмовили. Володимир ще й “дикуном-язичником” був для візантійців – з його одинадцятьма дружинами і 800 наложницями. Отже, така його вимога була для імператора Василія II просто потрясінням. З іншого боку, шансів виграти протистояння з бунтівниками імператор без допомоги Володимира не мав. Тож важкі роздуми на цю тему закінчилися згодою, Звісно, без прийняття Володимиром християнства про шлюб не могло бути мови в жодному разі,
— Що відбувалося далі?
988 року князь Володимир допоміг імператорові військом (за деякими даними, надав близько 6-ти тисяч воїнів). Василій II здолав полководця-опонента Варду Фо. Після цієї перемоги, звершеної з допомогою руського війська, Василій II, до речі, правив понад чверть століття і в жорстоких війнах приєднав до імперії Болгарію та нинішні грузинські й азербайджанські землі. Отже, той і союз із Великим князем Київським приніс Візантії багато користі на історичну перспективу.
Однак, коли настав час імператорові виконати обіцянку, яку дав князю Київському… Константинопольський правитель надумав уникнути взятого на себе зобов’язання (а може, й від самого початку мав намір обманути Володимира) . У відповідь на це князь Київський повів своє військо на Крим – багатосотлітню територію Візантійської імперії – узяв в облогу Херсонес та врешті захопив і почасти сплюндрував його.
— Як це допомогло руському володарю?
Після захоплення Херсонеса князь пригрозив рушити далі через Чорне море на Константинополь. І люди, і флот для їх переправлення у нього справді були. Натомість імперія була ослаблена дотеперішньою громадянською війною, навіть на наявне військо Василій II не міг повністю покладатися, бо почасти воно складалося з варягів, які невідь-як могли повестися зі значною мірою спорідненого з варягами Володимира і такої ж його дружини. Князь запропонував імператорові уникнути всіх уже звершених і потенційних проблем, якщо той таки виконає свою обіцянку стосовно Анни. На Константинополь князь обіцяв у такому разі не йти і Херсонес не приєднувати до своєї держави, а повернути імперії як посаг за жінку.
Імператор вирішив не ризикувати й таки вислав Анну в Крим до Володимира, хоч вона і сприймала це як трагедію свого життя. Там вони й одружилися. От тільки про час і місце «сакрального» хрещення Володимира історики, нагадаю, і досі дискутують.
Вважається достеменно встановленим, що хрещення київського люду Володимир провів усередині 988 року. Й очевидно, що на той момент сам він уже був охрещений (свідчень про хрещення його того дня разом із народом у річці Почайні немає). Натомість датою захоплення Херсонеса та одруження Володимира з Анною називають і 988-й, і 989-й роки. Ясна річ, якщо ці дві події відбулися вже після охрещення князем русинів, то факт хрещення самого князя в Херсонесі – лише легенда, а християнином він став раніше, на Київщині.
— То які підстави у Путіна так сміливо зазіхати на нашого київського князя?
Жодних!!! Ніякого стосунку князь Володимир до російської держави не має. З походження він був наполовину варягом (батько його Святослав був варягом і по батькові, і по матері), а наполовину – житомирянином (його мама Малуша походила з Любеча). Сам Володимир був Великим князем Київським, а Москви, тим паче, що Російської держави тоді просто не існувало – там болото було і жаби квакали. Перша писемна згадка про Москву датована щойно подією 1147 року, тобто через більш ніж півтораста літ після хрещення Володимира.
— Себто Путін, фантазуючи оповідає своїм громадянам вигадані факти і просто бреше?
Отож-бо.
Андрій ГАНУС
ДО РЕЧІ
Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв прокоментував слова президента РФ Путіна про те, що Крим для Росії є “сакральним місцем”. “Те, що там хрестився князь Володимир, то він же був князем Володимиром Київським! Якщо колись хтось на якійсь території щось робив і на цій підставі можна вчиняти щось… Тоді Москва теж для кримських татар дуже сакральне місце – Девлет Герай після того, як захопив Москву (1571 року), вивішував там свій батіг для науки іншим. Але ж ми не претендуємо на Москву, як на наше сакральне місце”, сказав Джемілєв в інтерв’ю естонському “Радіо 4”. – Одне слово, у політиці Росії спостерігається сильний примітивізм. Але це для внутрішнього споживання, за кордоном з нього сміються 🙂 🙂 🙂