У краматорському ліцеї імені Василя Стуса, де ще минулого року в шести класах дітей навчали російською, перейшли цього року на українську

Вчителі говорять, що для дітей це – не так і складно, але

батьки, і особливо бабусі-дідусі, задоволені далеко не всі. Цікаво, що на підконтрольних уряду територіях Донбасу, за статистикою, російськомовних шкіл було набагато менше, ніж у деяких інших областях України. А за законом, перейшли на українську в цьому навчальному році близько 200 російськомовних шкіл по всій Україні.

Згідно з законом «Про освіту» від 2017 року та законом «Про повну загальну середню освіту», що додатково був ухвалений у 2020 році, з початком нового навчального року учні 5-11 класів усіх 194 російськомовних шкіл перейшли на українську мову навчання всіх предметів.

Закон прописав, що вивчення російської залишається можливим як окремого предмету та на факультативах. Учням початкової школи викладатимуть предмети рідною мовою. Закон передбачає, що всіх дітей, батьки котрих бажають навчання російською, об’єднають в окремі класи. Українську мову в таких класах все одно вивчатимуть, а з 5-го класу такі учні також навчатимуться українською.

У минулому році в ліцеї у Краматорську в шести класах ще навчали дітей російською мовою. В цьому році вже в усіх класах навчатимуть українською. Про це розповіла директор ліцею Вікторія Калініна. За її словами, мовне питання турбувало дві сім’ї.

«Є батьки, які не дуже хотіли, щоб так було. Але ми проводили роботу, розповідали, показували, що це – необхідність, що дітям не так важко, як батькам, – говорить в інтерв’ю Радіо Свобода директор ліцею Вікторія Калініна. За її словами, батьків турбувало питання, чи будуть дітям занижувати оцінки з різних предметів через те, що вони не звикли говорити українською. Але директорка запевнила батьків, що вчителі з розумінням поставляться до нових правил, бо і їм самим доведеться вчитися.

«Якщо дитина знає предмет російською, буде відповідати і поступово навчатися українською. Адже ми будемо створювати українське середовище в ліцеї і на перервах, і на уроках. Тому що, на жаль, ні в Краматорську, ні в Слов’янську у нас мовного середовища немає. І дітям, і батькам дуже важко говорити українською», – зазначає Вікторія Калініна.

Бабусі та дідусі, які привели внуків до школи, кажуть у розмові з Радіо Свобода, що не задоволені переходом навчання на українську. «Негативно ставлюся. Ми російською мовою говоримо», – каже дідусь, який приїхав до внука з Торецька на перший дзвоник. Бабуся Лариса, говорячи з сильним українським акцентом каже, що вона виросла на Донбасі, її рідна – російська. Її ж вона хотіла б обрати і для своїх внуків.

«Це –Україна, так. Але люди повинні вибирати. Але все-таки ми хочемо, щоб наші діти навчалися російською мовою», – говорить вона у розмові з кореспондентом Радіо Свобода.

Найбільше російськомовних шкіл – не на Донбасі

За статистикою, минулого року на Донбасі російськомовних шкіл залишалося небагато – по 5 на Донеччині та Луганщині, а найбільше російськомовних шкіл в Україні було в Харківській області – 66. У Запорізькій та Одеській – майже вполовину менше – 35 і 34 відповідно. Четвірку «лідерів російськомовного навчання» замикала Дніпропетровська область із 31 школою. У Києві російськомовних шкіл було стільки ж, скільки і у Львові – по 4. А приблизно у половині районів України вже на минулий рік шкіл із викладанням російською мовою не залишалося.

Загалом, за часи російсько-української війни, з 2014 року тренд до зменшення кількості шкіл, які діти могли закінчити, не знаючи на належному рівні української мови, був очевидний. За даними Міністерства освіти, з 2014 по 2019 рік кількість російськомовних шкіл в Україні зменшилася втричі – з 621 до 194, із них приватних було 43.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь привітав учнів, вчителів та батьків із новим навчальним роком та сказав, що нові правила «несуть нові можливості», пов’язані з переходом на українську мову навчання.

«Часто згадуючи свої «нульові» уроки з української мови та літератури у російськомовній школі в далекі 1980-і, а також своїх блискучих учителів, добре знаю, з якими труднощами довелося зустрітися молоді під час складання ЗНО, вступної кампанії чи під час пошуку роботи дітям, які з тих чи інших причин не мали змоги навчатися державною мовою. Відтепер же, кожен випускник навчального закладу, опанувавши державну мову, відчуватиме себе набагато захищенішим як громадянин України, перед яким відкриються значно більші можливості для самореалізації як в Україні, так і в світі», – написав мовний омбудсмен на своїй сторінці у фейсбуці.

Однак супротивники запровадження україномовного навчання не складають зброї. У середині липня заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко попросив внести до порядку денного роботи парламенту законопроєкт № 2362 депутата з його фракції Максима Бужанського щодо навчання українською мовою у закладах освіти, який відхилив комітет Верховної Ради. Депутати поспішали загальмувати перехід навчання на українську мову, щоб устигнути не допустити цього до початку нового навчального року.

Тоді Комітет Верховної Ради на тлі акцій протесту під стінами парламенту відхилив законопроєкт Бужанського з поясненням, що він призведе до збільшення видатків бюджету. Сам Бужанський заявив, що «закон спрямований на дискримінацію носіїв інших мов, у першу чергу російської». Верховна Рада завершила третю сесію, так і не розглянувши законопроєкт.

«Йти назустріч тим громадам, які є свідомими і відповідальними»

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь вважає, що назад дороги немає. За його словами, близько 200 тисяч «здобувачів освіти», які раніше навчалися російською, «переходять на стовідсоткове вивчення усіх дисциплін державною мовою». Він уточнив, що є ще дві категорії, для яких перехід на українську мову навчання відбуватиметься поступово.

«Для тих, хто належить до корінних народів (насамперед йдеться про дітей із кримськотатарської громади), мова навчання у початковій школі може здійснюватися мовою нацменшини, а починаючи з середньої і старшої школи кількість дисциплін українською мовою буде збільшуватися до 80%. Друга категорія – це представники тих громад, мови яких належать до мов Європейського союзу. У них також є право у початковій школі використовувати у навчанні їхню мову, в середній школі дисципліни українською мають складати від 20% до 40%, а у старшій – до 60%», – зазначив мовний омбудсмен на урядовому порталі.

«Органи управління освітою, так само, як і батьківські колективи, сьогодні свідомі того, що державна мова – українська – повинна бути з 1-го класу. А ми повинні іти назустріч тим громадам, які є свідомими і відповідальними», – наголосив Тарас Кремінь.

Його слова підтверджують і опитування. Згідно з цифрами, які наводить соціологічна група «Рейтинг», лише 2% українців турбує питання статусу російської мови. А кількість людей, які вважають рідною українську – зросла за останні роки.

Якщо за рік до анексії Криму та війни на Донбасі 56% жителів України називали рідною українську мову, а 40% – російську, то у 2019-му перший показник виріс до 63%, а другий впав до 35%. Також зросла кількість людей, які поступово в побуті почали користуватися менше російською мовою. Якщо відсоток виключно україномовних залишився майже незмінним – 45% – у 2012-му порівняно з 46% у 2019-му, то кількість виключно російськомовних зменшилася із 39% до 27%, за рахунок тих, хто вдома розмовляє двома мовами – їх стало більше на 10% – із 15% їхня кількість підскочила до 25%.

Соціологи говорять, що з українською мовою пов’язує своє майбутнє молодь. Особливо це помітно на Донбасі, де вибір мови – це ціннісний і цивілізаційний вибір. У ліцеї імені Стуса кажуть, що дистанційно навчають дітей, які живуть на непідконтрольних уряду України територіях. Цього року набрали 10 першокласників. У другому класі 30-40 учнів, які займаються дистанційно, навчаючись відразу у двох школах, щоб отримати український атестат, який відкриє перед ними двері для отримання подальшої освіти в Україні та у світі.