Наталя Юсупова – волонтер, яка усі роки війни щоденно опікується пораненими, просить максимального розголосу про реальну картину щодо воєнних дій

Війна не припиняються, а також не припиняють гинути Воїни

та поступати з тяжкими пораненнями у шпиталі.

Країна повинна знати, що відбувається в шпиталях і що є поранені. На тій неділі до шпиталя міста Львова з Харкова, було доставлено бортом 9 поранених та сьогодні також до Львіва будо відправлено 11 поранених. Фактично всі борти с Харкова та Дніпра направлені до Львіва. Чому так і чому мовчать ЗМІ, я не знаю. Может десь і є інфо, я не бачила.

Учора двоє наших воїнів загинули. Війна продовжується, є пораненні і вбиті. А в Києві війни немає, тому що роблять все, щоб люди думали, что обстріли закінчились, все тиша. А це зовсім не так.

На тому тижні борт с пораненими відлетів до Львова і знову готовлять борт на Львів.

З серпня та восени, постійно йшли борти на Львів, а в Києві була тиша.

Шпиталь у Києві найсучасніший і облаштований для прийому тяжких пацієнтів. З 14 року до Києва привозили найтяжчих.

З серпня місяця 19 року, на фронті, більш ніж 140 поранених різного ступня та контужені. Багато хлопців підриваються на мінах. До Києва привозили два борти по 7-9 чоловік, та кількох тяжких і все.

Воїни с контузіями повинні лікуватися в Києві, бо в Лор відділення купували нове обладнання при Міністру оборони Полтораку, спеціально для лікування контужених. На це було виділено 4 млн гривень!!

Якщо контузію не лікувати, це приводить до втрати слуху, зору, головних болей та призводить до тяжкого психічного розладу.

Командування хоче замилити очі людям, сотні ботів та ватників атакують сторінки волонтерів, воїнів та активістів, нема бортів, це все видумки, вже не стріляють і все закінчилось. Це брехня!!!

Я говорю Богдану, что мне часто пишут о том, что войны уже нет, не стреляют, борты это миф, враньё и раненых нет.

Он говорит мне « Сфоткай меня вот так и покажи им, как нет войны и раненых».

У Богдана изуродованы руки, осколками пробило лобную часть, лицо и фактически нет глаза. Он уже перенёс тяжёлые операции и на днях его снова будут оперировать. Он не падает духом, он мужественный, стойкий и с чувством юмора. У него нет пальцев, но он все делает сам, кушает сам, пьёт сам и главное то, что он не ноет! Мы с ребятами благодарим всех , кто не забывает, что в холодных окопах находятся наши воины, что в госпиталях много раненых и что им нужна наша поддержка, как нам нужна их защита. Все буде Україна.