Спортсмени здійняли бунт: вони домагаються звільнення чиновників, які відбирали в них від 20 до 25 відсотків із зароблених гонорарів

У нашому спорті новий гучний скандал, подробиці якого інакше як шокуючими не назвеш. Елітні плавці України, серед яких і знамениті чемпіони Олег Лісогор, Денис Силантьєв, Ірина Амшенникова та інші вимагають звільнення керівників федерації. Майже всі видатні спортсмени відкрито говорять про корупцію у плаванні. Як саме чиновники ошукали спортсменів, “Експресові” розповіли Денис Силантьєв, срібний призер Олімпійських ігор в Сіднеї, та Ніна Кожух, тренер Яни Клочкової.

— Що змусило плавальну еліту об’єднатися й оголосити війну чиновникам?
Д. Силантьєв:
Ми присвятили плаванню все життя. І в такий відповідальний момент не маємо права бути байдужими. Не будемо ми заплющувати очі на те, як чиновники ставляться до плавання і до самих спортсменів. В якій ще країні світу спортсменів змушують ділитися виграними грошима на міжнародних турнірах?! А нас змушували платити відсотки із заробленого. Керівники пояснювали це тим, що такі речі передбачені уставом федерації, мовляв, це добровільні внески. Але коли я попросив надати мені розписку, що я заплатив певну суму, мені відповідали відмовою. Ми зрозуміли, що це здирництво, а не прохання зробити добровільний внесок. І таке здирництво тривало цілих 15 років!

— Скільки відсотків від заробленого ви платили чиновникам?
Д. Силантьєв:
Від 20 до 25 процентів. Усе залежить від імені та від досягнень спортсмена. Якщо плавець першої величини, то йому робили знижку до 20 процентів. А середнячки і початківці платили по 25 відсотків.

— Чому ви так довго мовчали? Чому раніше не кинули виклику корупціонерам?
Д. Силантьєв:
Молоді були, налякані. Якщо спортсмен відмовлявся давати проценти від виграного, то йому влаштовували гірке життя: поволі випихали зі збірної, не пускали на комерційні міжнародні змагання, а людям замилювали очі розмовами, що роблять ставку на молодь. Ті, що не ділилися, змушені були самотужки оформляти візи, шукати можливості вирушати на закордонні старти. А на таке спортсмен часу не мав. Тому від безвиході погоджувався платити гроші за допомогу, яка в цивілізованих країнах безплатна.
Ось Сергій Фесенко дав відсіч здирникам і змушений був самотужки торувати спортивний шлях. Ірина Амшенникова також захотіла пошукати правди і її відразу ж викреслили зі збірної України. їй у вічі кинули, що зроблять все можливе для того, щоб її не було в штаті команди. І це при тому, що вона виграла чемпіонат України.

Н. Кожух:
Платили всі. Платили не для того, щоб потрапити в збірну, а для того, щоб у ній зостатися. І я платила. Навіть за Яну Клочкову. Бо іншого виходу не було. Спитайте Лісогора, Борисика, будь-кого. Усі скажуть, що платили, бо такі були неписані закони.

— У скандальному відкритому листі фігурує приголомшлива історія про незаконні оборудки з квитками. Як працювала ця схема?
Д. Силантьєв:
Відділення плавання міністерства відправляє делегацію в певну країну. Складають кошторис із цінами на переліт, проживання, харчування. Міністерство переказує гроші авіакомпаніям, готелям. Ми приїжджаємо на змагання, показуємо квитки. І організатори повертають гроші. Держтренер заздалегідь знав, що всі витрати брали на себе господарі. Тому державні гроші потрапляли авіакомпаніям та готелям, а така ж сама сума від організаторів йшла у кишеню державного тренера Андрія Власкова. По суті, за один квиток платили дві структури. Власков наживався на кожній нашій поїздці.

— Як ще збагачувалися чиновники,
Д. Силантьєв:
Вони використовували кожну можливість заробити. Пригадую, ми приїхали на Олімпійські ігри до Пекіна. Перед початком турніру нам пообіцяли сучасні плавальні костюми. Це треба було зробити за три або чотири місяці до змагання, щоб ми могли до них звикнути. Ми прилітаємо до Пекіна, а обіцяних костюмів немає. У Китаї нам дали амуніцію безплатно. Не українці, а компанії, які рекламували свій одяг. Ми вистояли чергу. І в цій лінії до безплатних костюмів з нами стояли представники Бангладеш та інших країн третього світу. А європейці ще чотири місяці тому отримали амуніцію. Таких прикладів було багато. І завжди федерація шукала винних: то організатори змагань підставили їх, то певна фірма підвела. Вони завжди на нас економили. До 2008 року ми тренувалися в Ялті і жили не в сучасних готелях, а в підвальних приміщеннях поруч із робітниками та техперсоналом.

— Які ваші основні вимоги? І чи впев¬нені ви, що цю справу не спустять на гальмах?
Н. Кожух:
Я розмовляла з плавцями, з тренерами. Висловила свою підтримку. Але сказала їм: “Хлопці, ви правди не знайдете. Її ховають”. А знаєте чому? Бо цих корупціонерів “дахують” зверху. Там, де крутяться великі гроші, там править мафія.
Д. Силантьєв:
Ми вимагаємо звільнення держтренера Андрія Власкова, з яким чомусь продовжили контракт ще на два місяці. І це при тому, що конкурс на вакантну посаду виграв олімпійський чемпіон Сергій Фесенко. Ці речі дивні і незрозумілі.

Олег ЗУБАРУК