«Материнська любов є іконою Божої любові й Божого переймання долею кожної людини» — Блаженніший Святослав

Серед української громади День Матері вперше організував Союз українок Канади в 1928 році. Наступного року це свято відзначалося вже й у Львові. Ініціатором урочистостей була Олена Кисілевська, редактор тижневика «Жіноча доля».

День Матері! Благословенна будь, українська Жінко-Мати! Терпляча і любляча. Мужня, нескорена, вічна… Ти сьогодні з надією офіруєш своє дитя Богові, Україні, Волі. Уклін Тобі і слава!

Мама. Матінка. Матуся… Це найдорожче слово кожної людини. Це перше слово кожної малої дитини, найрідніша для нас людина, яка завжди допоможе, порадить, а у важку хвилину пригорне до серця. Мама і дитина настільки пов’язані, наче живуть одне й те саме життя. Вона може відчувати біль своєї дитини навіть на відстані.

Але найперше День Матері – це свято родинне, важливий засіб виховання дітей. Саме діти мусять пізнати, ким є для них мама, що зробила вона для них і якої пошани заслуговує.
Мати в кожного з нас одна – дана Богом. Це слід завжди пам’ятати. Може статися так, що вона не зможе дати дитині великих статків, але дає і завжди повинна давати їй щось значно більше і дорожче – виховувати у християнській вірі, Божому Слові, присвяті усього свого життя Богові.

Святе Писання дає нам чимало чудових прикладів побожних жінок-матерів. Серед них найближча нашому серцю матір нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа – Марія (з гр. – преславна, чудова) що наділена особливою пошаною і повагою. Бо жила побожним життям, сповненим покори та послуху перед Богом. Як покірна «Божа раба», приймала і виконувала без нарікання все, сказане їй Богом.

Матір Божа, її віра і присвята свого життя сину Божому є прикладом для усього нашого жіноцтва. Її слова про Ісуса Христа: «Його слухайтесь» – скеровують нас до нашого єдиного Господа і Спасителя, котрий є «дорога, правда, і життя».
Біблія на своїх сторінках неодноразово славить матір – побожну і чеснотну жінку, вірну і люблячу дружину та помічницю своєму чоловікові, дбайливу маму для дітей, працьовиту і богобоязну.

Чудотворна ікона Грушівської Богоматері сьогодні звідусіль скликає побожних прочан. Від благословенної події з’яви Матері Божої в Грушеві нас віддаляють 30 років, але ми і по сьогодні переживаємо її як Благовіщення нашої релігійної і національної свободи. Своєю появою Пресвята Богородиця допомогла нам перебороти рабський страх, який довгі роки сіяла безбожна комуністична система, розбудити у своєму серці найглибші духовні почуття та тугу за Богом. Тут ми знову відчули, що ми – християнський самобутній народ, який має свою богоносну культуру, котра глибоко закорінена в правдивій Христовій вірі. Навіть вороги правди не могли знищити це наше духовне багатство. У Грушеві ми сповнилися сили стати на захист своїх понівечених духовних скарбів. У цьому чудотворному місці Господь, за молитвами своєї Пречистої Матері, зціляв наші забруднені гріхом душі, повертав утрачений дар віри, подавав надію оновлення та відродження. Відтоді ми вчилися бути інакшими людьми, адже кожного із нас у свій спосіб доторкнулася Божа благодать.
У 2000 році при Архикатедральному Соборі св. Юра з благословення Блаженнішого Любомира (Гузара) виникла перша спільнота «Матері в молитві» в Україні. Тепер вони існують у всіх єпархіях УГКЦ.

По всій Україні матері єднаються у молитві, щоб оберегти своїх дітей від цього жорстокого світу, у якому нам доводиться жити. Дуже вагомим є те, що матері моляться не лише за своїх дітей, а й за дітей усього світу. Такі молитовні зібрання насичують жінок-матерів Божою благодаттю, згуртовують, збагачують духовно.

Отець Петро ПІДЛУБНИЙ