Політолог розповіла, чи виживе режим Путіна після тисячних мітингів 26 березня

Російський політолог Лілія Шевцова впевнена в тому, що масові мітинги проти корупції, які прокотилися по Росії 26 березня, буквально шокували Кремль і вибили владу з рівноваги.

26 березня стало не тільки шоком для Кремля. В цей день зірваний сценарій відтворення президентства Путіна, який будувався на ідеї «Володимир Путін – Збирач земель і Гарант суспільного світу». Цей сценарій загальнонародного плебісциту будувався на впевненості в збереженні громадського паралічу. І тут таке! Ось проблеми, які виникають тепер перед Кремлем. Про це пише російський політолог, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Brookings Institution Лілія Шевцова.

1. Наявні ознаки появи текучого «гримучої суміші» у вигляді морального відторгнення системи, не тільки як механізму управління, але і способу життя, що диктується владою з боку соціальних груп, не структурованих партійним впливом. Влада сама створила цю «гримучу» суміш, ліквідувавши нормальні канали виходу пари і проявивши безтурботну самовпевненість. Так, що відтепер грохнути може в будь-який момент і в будь-якому місці.

2. Мова йде про системне невдоволення загальнонаціонального масштабу, яке не зняти кадровими рішеннями. Причому, як це не парадоксально, наявність бунту «путінського покоління» навіть не проти Путіна, а проти путінської епохи.

3. Репресивні заходи боротьби з «гримучою сумішшю» не тільки загрожують посилити її вибухонебезпечність, але і підривають національну легітимність президента Путіна, яка б дозволила йому зберегти роль над політичним класом і системою і уникнути відповідальності за її вади. Але як зупинити «вулицю» без репресій?

4. Несподівано почала коливатися конформістська частина опори влади, заговорившая, що їй «не подобається те, що відбувається в країні». Сигнал про можливості майбутнього розколу системної бази – але, звичайно, тільки тоді, коли не буде боятися не небезпечно.

5. Ще серйозніше те, що поява «гримучої суміші» ускладнює вихід Росії з ситуації «обложеної фортеці» і пошуку вічного «ворога» в якості обґрунтування нескінченного єдиновладдя. Зберігаючи «Росія-Фортеця», неможливо повернутися до механізму виживання Росії через використання економічних, фінансових і технологічних ресурсів Заходу. А який же геніальний винахід: відтворювати антизахідну систему за допомогою Заходу! Підтримувати державництво через реальну десуверенізацію!

Але як «країні заправці » вижити, зберігаючи Фортецю?

6. Якщо раніше Захід ігнорував наш внутрішній контекст, то тепер «російський фактор», ставши елементом внутрішньої боротьби всередині провідних країн західного світу, не дозволить цього зробити. Словом, березнева «вулиця», поки не маючи конкретного політичного змісту, вже викликає радикальні політичні наслідки для виживання російського самодержавства.