Час від часу генпрокурор Ярема «випускає пар», — оприлюднюється інформація про «успішну боротьбу із хабарництвом». Затримали того чи іншого владця ( вже «нової « влади) на хабарі. .. Далі все тихо, — яке покарання поніс хабарник, — невідомо. Тобто, «птичка» про захід є, а результат за сімома замками. Ось і збирають тепер нардепи підписи про його звільнення. Чомусь забули про сумнівні кульбіти ще й генпрокурора «папєрєдніка»-свободівця, якому закидали чимало докорів щодо доброчесності.
Складається враження, що СИСТЕМА в силових органах залишилася незламною. І немає у нашого гаранта політичної воля показово покарати своїх призначенців. Він же не діє за власним рецептом : посади двох друзів… А може ми неправильно його зрозуміли і він радив Яремі посадити двох друзів у недоторканні крісла?
Віриться, що сам гарант хабарів не бере, як колись російський цар Микола.
Подейкують, що Микола I дуже здивувався, коли дізнався, що у всій імперії не беруть два губернатори. Один — оскільки був дуже вже багатий, а другий – через відповідне виховання. Царя начебто вразило , що … не беруть ще цілих двоє. Адже він вважав, що не бере хабарів виключно він один! Чи знає достеменно наш президент Петро Порошенко, скільки в його «Каманді» чесних та порядних людей?. Тих, що не живуть здирництвом та не використовують владні преференції виключно для власного збагачення? Чомусь є сумніви, що такий відбір «на чесність» здійснювався. В тому числі й тих, що на верхніх щаблях влади «блюдуть» аби державу не розкрадали шахраї та пройдисвіти. Бо спостерігаємо, якими маєтками моментально обростають наші високопосадові владці, — без виключення, — з усіх партійних таборів. Тож ми , як це не прикро, не дочекаємося від нашого гаранта, що він вчинить так, як колись Петро I, що подав найяскравіший приклад покарання прямого порушення — хабарництво самих фіскалів, поставлених ним наглядати за зловживаннями. Тоді дійшло до страти обер-фіскала …
Ми пристали на досвід відміни смертної кари, як такої. Не оголосили й військовий стан, який дозволив би показово та справедливо покарати здирництво та зрадництво генералів та старших офіцерів під час недолугої «АТО». Бо ж знаємо, що йде продажно-продана війна, на якій, ціною життів, робляться величезні гроші. Адже під час війни застосовують суди військових трибуналів, — надзвичайно ефективний засіб покарання зрадників та мародерів. Однак і судити по-справедливості та літері ЗАКОНУ теперішніх крадіїв від влади ніхто не збирається. Так, пишуть нові закони, створюють антикорупційне бюро… Але ж законів доста, тих, що можуть раз і назавжди покінчити із прагненнями чиновників жити за рахунок обездолених та упосліджених «маленьких» українців. Позаяк саме влада наголошує, що найбільшою загрозою та системою втрат є корупція. Сумно жартуємо, спостерігаючи «антикорупційні» владні кульбіти: «Гасло «Задушимо корупцію» було одноголосно визнано народними депутатами екстремістським, як таке, що закликає до зміни існуючого державного устрою»…
Кажуть, якщо поінформований, то й озброєний. Не сумніваюся, що теперішня влада,як ніхто до цих пір, є дуже добре поінформованою по «чорні діри» в бюджеті, що були пробиті корупціонерами всіх штибів за часи безбідного владарювання,- понад два десятки літ. І таке ж безнадійне знедолення тих, хто щиро прагнув незалежності, відстоює її й тепер на брудній війні.
Ні, автор цих рядків не пропонує таврувати хабарників чи обмащувати їх смолою та вивалювати в пір’ї, — аби на них в такому стані дивилися люди. Однак суспільство сьогодні, після кривавих майданів та нікому не зрозумілої війни, вже зовсім по-іншому оцінює слова та справи тих, кого обрало і, відповідно, довірило свої сподівання на краще життя. Поки що чуємо переважно слова про благі наміри, особливо це помітно під час обговорення бюджету на 2015 рік. Чи ж на ділі влада зробить все можливе аби цей бюджет не був банально роздерибанений. За старою та недоброю традицією. Панами та підпанками від влади.
Дивна річ, там, де найбільше проявляється цинічна корупція, автоматично виникає така собі сором’язливість. Можна сказати, — лицемірна стидливість. Знана співачка Софія Ротару, що заробляє неймовірні гонорари, головно концертами в Росії, чомусь стидливо мовчить про те, скільки податків заплатила в казну України. Її переплюнув «молодий орел» Мишко Поплавський, ректор фальшивого вишу. Теж мовчить, звідкіля взялися кошти на мережу ресторації по всій країні, яку експерти оцінюють у сотні доларових мільйонів. Теж, мабуть, «має встид».
Соромляться терміну «політична корупція» і наші сьогоднішні очільники. Адже десятки років Крим був полігоном розграбування та несамовитого збагачення різноманітних політичних пройдисвітів. Тому й виник отой цугцванг, через який «наша» влада банально злила Крим. Там, як виявилося, Кучма ще за свого президентства подарував Путіну 300 гектарів заповідного лісу. В обмін на 6 гектарів під власний палац у Завидово. Теж, до речі, із вертолітним майданчиком. А далі спостерігаємо лугандон… Де пан Ахметов виконав все, що йому прописали кремлівські ляльководи.
Якщо корупціонерів не карають, то це невпинно розбещує все суспільство. Ось і в малому Дрогобичі впійманий на хабарі в 13 тисяч доларів керуючий справами міськради добродій Євген Шильник звільнився з посади … за власним бажанням. Суд його покарав символічним штрафом. Це саме той Шильник, який будучи юристом похоронного бюро заробляв «на курку», використовуючи та перепродуючи по декілька разів вінки із кладовища. Без коментарів. Про таких негідників свого часу написали Ільф та Петров: «Він крав і стидався. Стидався і крав».
Корупцію хтось дуже влучно назвав «безсмертним хробаком». Однак ця потвора не буде й надалі жиріти, якщо ми почнемо контролювати нашу владу на доброчесність. Щоденно й щомиті. А також вимагати для негідників від влади справедливого та своєчасного покарання. Бо поки що спостерігаємо «випускання пари». Тож «випускачі» повинні затямити, що якщо в момент випускання пари зловлять гав, то це може для них фатально закінчитися.
Олександр Магльона
Ви володієте цікавішою інформацією на тему, радо розмістимо її на ресурсі,