Волейболіст зі Стебника не повернувся в Україну після матчу в Бельгії - ЗМІ
В боях за Україну загинув Яськів Андрій з Борислава
В Меденичах знайшли у водоймі мертвого чоловіка (Фото)
13 га лісу біля Дрогобича повернуто у державну власність
Зустріч полеглого Героя Петра Кобриновича з Дрогобича відбудеться 22 листопадаЗнаєте вислів «баба базарна»? Так кажуть про грубувату, неотесану, неосвічену, скандальну і дещо нерозумну особу з прикрим характером. Та скоро у Трускавці може появитися новий фразеологізм – «хлоп базарний». Мав би він визначати людину, яка хвора ідеєю споруджувати ринки, ярмарки, базари, МАФи та інші торгові точки де можна і де не можна. А хто стане першим «хлопом базарним», визначити непросто, бо на це «почесне звання» вже є кілька претендентів…
Хто пам’ятає Трускавець початку 1990-х років, коли ринкові відносини розповивалися з пелюшок, а бандитизм та рекет процвітали (в міській раді напевно теж є такі, хто ду-у-уже добре це пам’ятає), той ностальгічно пригадає собі колгоспний ринок «Ювілейний» (теперішній головний продуктовий ринок) та промисловий ринок, який розташовувався на місці теперішнього «Славутича». Купити модні джинси чи шкари, поміняти доляри, вибрати собі касетний магнітофон чи турецький светер – все то можна було там. Поміж рядами ходив Зеник, вічно живий, як Ульянов-Ленін. Ходилося по калюжах та болті, але тішило, що ми вже ближче до Європи, бо є нормальний базар, а не треба ховатися по підворіттях.
За двадцять років (1991-2010) базар розрісся. Продуктовий ринок приватизували, промисловий теж, з часом торгові ятки поширилися на прилеглу територію, згодом виникли ринки «Галицький підприємець» та «Зодіак». Де у Трускавці базар – знали всі: на території вулиці Стебницька і частково Воробкевича. Навпроти «Славутича» виріс «Інтекс-Маркет», який не надто порушував, а радше доповнював концепцію «ринкової зони» у місті-курорті.
Та у всі роки існування курорту своєрідною противагою, чи вірніше сказати, альтернативою, була торгівля у «відпочинковому» центрі міста, в курортному парку. Намагання якось її впорядкувати призвело до спорудження та офіційного визнання ринку сувенірів, знаного як «Дукан» чи «Вернісаж». Та все одно якась частина гендлярів ще торгувала в парку, пару людей примостилося біля музею історії міста.
І от якось зовсім несподівано в нагірній частині курорту виріс велетенський торговий центр «ТКС-Мегамаркет». Разом із супермаркетом «Фуршет» він вміщує досить чисельну кількість бутіків, де торгують найрізноманітнішим крамом. Наскільки законною була ця будова, судити не беремося – є інформація, що тільки з-за сприяння одного поважного чиновника, який і зараз багато що вирішує у стінах мерії, цей комплекс появився на світ. Це так дуже коротко про 20 (двадцять) років розвитку базарів у Трускавці.
Настав 2010 рік. Після виборів мера Трускавця та його легітимізації в середині листопада, до кінця року особливих змін в цій сфері відчутно не було. Пана Шумина, який чомусь і чимось дуже сильно запам’ятався багатьом трускавчанам, які вирішували різні питання дозвільного характеру з питань архітектури, з другої спроби обрали секретарем міської ради. Пані Бодак, котра була членом виконавчого комітету у 2006-2010 років за урядування Лева Грицака, стала заступником міського голови. Став заступником мера і пан Яворський, який багато питань зміг вирішити для певних людей саме за часів Лева Грицака. Сформувалася нова команда влади. Хто би міг подумати, що пріоритетним питанням для цієї команди стане не питання води, не питання доріг, не питання промоції, не питання соціальні, не питання ЖКГ, не питання збалансованої тарифної політики, а власне питання базарів.
Щоб уявити собі, наскільки багато уваги приділяється питанням базарів, варто порівняти вищезгаданий період двадцяти років (1991-2010) із періодом чотирьох років, який ще не завершився (2011-2014). Отже, що ми маємо за ці чотири роки:
1. Так зване винесення торгівлі з-поза меж першої санітарної зони. Насправді ж кожен, хто буває в цій зоні, бачить, що торгівля там процвітає і надалі. Бо стоять не тільки художники з картинами чи торгівці промисловими товарами, але і люди з продуктами, зеленню, грибами, іншим крамом. Але потрібно було зробити інформаційний шум, що всі нові базари, які будуватиметься, потрібні для того, аби дати людям заробіток і очистити парк від торгівлі.
2. Збудовано новий ринок між «Дуканом» та площею Незалежності. Скільки цей ринок приносить доходу і кому саме – це питання радше до контролюючих та правоохоронних органів.
3. Фактично споруджено новий ринок по всій довжині бульвару Юрія Дрогобича, від площі Незалежності аж до кінотеатру «Злата». Сюди «впихнули» навіть турфірми, які завжди традиційно стояли в парку. Щоб не заважати торгівлі, були вирубані в пень всі туї, які росли на алеї бульвару Юрія Дрогобича. Добре пам’ятаємо палкі запевнення вже непрацюючих зараз в міській раді, а тоді досить впливових чиновників Петра Нестерівського, Олександра Грищенка та Юрія Терлецького що на місці зрубаних туй базару не буде. Як бачимо, якраз для цього і рубали туї, щоб цей базар міг там бути.
4. На місці зеленої зони – березового скверику на вулиці Тараса Шевченка позаду кінотеатру «Злата» виріс ще один сувенірний ринок.
5. Міська влада озвучила бажання в кожному мікрорайоні Трускавця спорудити міні-ринки, в літню пору ця торгівля у мікрорайонах фактично процвітає, та хто від цього має зиск – не знаємо.
6. Навіть на місці дитячого майданчика позаду магазину «Технолюкс» (вулиця Стебницька, 72, 74, 76, 78, 80) влада міста планувала спорудити базар – нібито для зручності мешканців, а насправді щоб збільшити власні доходи (слово «власні» вжито у значенні для конкретних осіб, а не для громади в цілому). До речі, від цих планів ніхто не відмовлявся і якби не Революція Гідності, то може зараз на місці цього майданчика велося б будівництво нового ринку.
7. Територія навколо музею історії міста де-факто перетворена у міні-ринок. Більше того, торгівля стала невід`ємною складовою всіх так званих «храмів культури» у Трускавці, і то не тільки музеїв. Хто заохочує до цього? – питання риторичне.
8. «Святкові ярмарки», які проходять не тільки на площі Незалежності від Різдва до Великодня, від 1 червня до 31 серпня, в осінній, зимовий, весняний та літній час, але і в нагірній частині Трускавця, неподалік верхнього бювету, стали реальними базарами, узаконеними багатьма рішеннями виконавчого комітету. Замість популяризації народних традицій чи промислів бачимо популяризацію дешевого китайського ширпотребу, талісманів та амулетів антихристиянського змісту, популяризацію легкої поведінки та дивного способу життя.
9. Управління розвитку курорту де-факто стало управлінням розвитку базарів та реклами. До теми так званої «промоції» у вигляді непідготовлених та неефективних поїздок і «професійності» дій цього управління варто повернутися окремо в іншій публікації.
10. Міська влада всіляко посприяла тому, аби вже згадуваний в публікації «Інтекс-Маркет» розширився і абсолютно не вживає заходів щодо порушення забудови. Нагадаємо, що тему фактичної ліквідації автобусної зупинки на вулиці Стебницькій біля цього комплексу (однієї з найголовніших для відпочивальників!) вже не раз піднімали мешканці, у тому числі на зборах жителів вулиці Івасюка, які проходили минулого року). Та все марно – влада їх не чує! Не було жодної реакції і на викривальне відео громадського діяча Святослава Грабовського. Бо все, що стосується ринків та базарів, є священною коровою (чи то пак, священною годівницею) зажерливих ділків.
11. Центральні сходи курорту, які ведуть вверх до універмагу та санаторію «Весна», теж перетворилися на справжній базар.
12 і на сьогодні останнє. Окрім всіх базарів, які заполонили Трускавець, в місті-курорті постане ще один – у самісінькому центрі, це буде велетенська чотириповерхова споруда, аналогічна до «ТКС-Мегамаркет» у нагірній частині.
Мова про те, що на місці колишньої водолікарні буде готель, велася давно. Цього року вже й розпочалися роботи з реконструкції. Здавалося б логічно, в санаторно-курортній зоні якраз місце під готель. Та яким же було наше здивування, коли один з опозиційних депутатів розказав нам всю голу правду про страшні наміри та закулісні домовленості чинної трускавецької влади. Виявляється, за документами «ТКС-Мегамаркет» теж планувався як готель чи санаторій. Ті, хто ввів у оману Лева Грицака, тепер перебувають у вигідних позиціях в теперішній владі і вже відкрито вводять в оману всю трускавецьку громаду. Бо на місці водолікарні планується спорудження зовсім не дво- чи триповерхового готелю, насправді це буде велетенський торговий комплекс. Можливо навіть, що на чотири поверхи. На жаль, нема кого спитати, щоб уточнити деталі. Рішення Трускавецької міської ради № 725 від 22.05.2014 «Про затвердження містобудівної документації «Детальний план території будівництва готельного комплексу з розвинутою інфраструктурою на бульварі Ю. Дрогобича, 2 у м. Трускавці» і є тим окозамилюванням, яке має переконати таких наївних як ми, що це буде готель. Насправді ж це буде ще один базар. Як кажуть, «базарний хлоп» перебуватиме в апогеї!
До речі, на тій же сесії 22 травня міська рада прийняла і рішення № 726 «Про затвердження містобудівної документації «Детальний план забудови території будівництва магазину з житловими приміщеннями по вул. Стебницькій у м. Трускавці».
Підходить до завершення чорна ера, сумна епоха в історії Трускавця. Було місто-сад – стало місто-базар. Серед реальних кандидатів на міського голову Трускавця на виборах, які пройдуть, можливо, ще і в цьому році, а можливо в наступному, називають різні прізвища: Балицький, Бодак, Грицак, Кісак, Крамар, Кульчинський, Пілько, Стародуб. Важко спрогнозувати, хто завоює симпатії громади. Та наступному меру міста-курорту можна буде тільки поспівчувати, адже доведеться йому розгрібати такі завали, які не залишав у місті своєму наступнику ще ніхто. Як місто-базар поволі перетворити знову у місто-сад? Як виправити біду, якої наробила міська влада із розбалансуванням системи опалення, із занедбанням стану вулиць та тротуарів? Як підняти рівень життя людей з одного з найнижчих в Україні, як компенсувати мешканцям міста всі ті збитки, до яких допровадило недолуге керівництво? І хто б не став новим міським головою – треба буде йому допомогти всією громадою. Бо чомусь напрошується аналогія: Трускавець після Козира – це як Україна після Януковича.
Базар-монстр у самісінькому центрі Трускавця – до цього може додуматися тільки «базарний хлоп». Ну і, звісно, ділки-аферисти, в яких очі завидющі, а руки загребущі. А таких, на жаль, немало. І за що тоді вмирали Герої Небесної Сотні, коли люстрацію ніхто й не думає розпочинати проводити? Хотілося б почути думку якомога більшої кількості мешканців Трускавця – скільки ще базарів слід збудувати у Трускавці, аби влада нарешті нажерлася?
Ви володієте цікавішою інформацією на тему, радо розмістимо її на ресурсі,
