Тисячі людей по всій країні тижнями простоюють у чергах за обіцяними владою безплатними ліками

…В аптеці – кілька десятків людей, за дверима – ще стільки ж. Більшість – пенсіонери. Усі від ранку чекають машину, що з обласного центру привезе ліки.

Безплатні ліки. їх пев­ним категоріям насе­лення гарантував уряд.

“Це справжнє знущання! Ми маємо право на без­платні ліки проти діабету, нам це право гарантувала влада, — каже 69-річна Со­фія Миколаївна. – Але ні­хто не каже, куди звертатися, якщо не можеш отри­мати ліки,та й не відомо, чи це взагалі когось ціка­вить…” В аптеці душно й гамірно, пенсіонери один за одним ризикують відійти від свого місця в черзі на двір, подихати свіжим по­вітрям, розім’яти ноги. Але час від часу у когось здають нерви.

— Пані аптекарко, коли ж ліки привезуть?

— Звідки я знаю, стійте, може, за кілька годин бу­дуть…

— Та мені дихати важко, не те що стояти, ледве при­йшла сюди з паличкою!

Усі розмови – довкола болячок, люди діляться своїми діагнозами. «У мене бувало, що цукор піднімався поза 20, — зітхає жінка у черзі. — Щодня боюсь, що знову повториться, це страшно. Та й нервуватися мені не можна, а я змушена тут вистоювати по кілька днів у черзі і молитися, аби вдалось взяти ті ліки. А мені треба аж три препарати».

«Ось у мене ще й гіпер­тонія, — долучається до розмови 59-річний пан Свя­тослав. — Довший час не зважав на те, що з’явилась задишка, тиснуло в грудях, бувало, що хитало мною, як п’яним, хоча я взагалі спиртного не вживаю. А як пішов на обстеження, од­разу два діагнози дістав, тепер щодня треба при­ймати цілу купу медика­ментів. І думати, як на це виділити гроші з пенсії, аби ще й на життя лиши­лось… Тепер мушу ще й у цій черзі вмирати».

До розмови приєднуєть­ся одразу кілька обурених голосів із черги. Люди нав­випередки розповідають, що вчора простояли да­ремно від восьмої ранку до третьої дня, медикаме­нти привезли, але лише вісім упаковок. «Я був п’я­тим у черзі, а ліки закін­чились на третій жінці, — мало це переходить на крик один із діабетиків. — Я цілий день тут просто­яв, а у мене артрит, ноги так болять, що несила ні стояти, ні ходити. Та ще й режим через той клятий діабет, якщо не поїм, аж погано робиться. От і при­ходжу сюди вже п’ятий день поспіль, як на робо­ту, з «тормозком», треба було ще табуретку взяти».

Загалом у черзі панує щире здивування через те, що ліки чомусь видають лише в одній аптеці. З обуренням діабетики реагують і на мізерну кі­лькість препаратів, які приво­зять на реалізацію. «Чинов­ники мають знати, скільки в населеному пункті є хворих на цукровий діабет, — обурю­ються люди в черзі, — програ­му про безкоштовне отриман­ня ліків прийняли, значить, гроші мають виділяти. Де ж вони? Чому нас змушують за­лишати рештки свого здоро­в’я у цій тисняві за ліками?!»

Жару до вогню додає неспо­діване повідомлення апте­карки: «Завтра видавати ліки вже не будемо. Бо ми і так пе­ревищили свої можливості»…

«Якщо йдеться про пільгові категорії, котрі мають отри­мувати ліки безкоштовно, си­туація є доволі складною, — коментує Неоніла Бик, вико­навчий директор фармацев­тичної асоціації. — Річ у тім, що такі ліки мають право від­пускати як комунальні апте­ки (яких у місті може не бути), так і приватні. Та буває, що за роботу із пільговими катего­ріями населення береться лишень одна аптека в місті.

Потрібно розуміти, що ап­тека закуповує ліки за власні обігові кошти, відпускає їх безоплатно, а тоді чекає на відшкодування, нерідко – місяцями. У світі такого нон­сенсу немає. Додам, що ця га­лузь недофінансовується. Чому? Це питання треба ставити перед владою».

«На забезпечення ліками гіпертоніків виділено чималу суму грошей, але значна їх частина не використовується, — пояснює Сергій Чередни­ченко, начальник обласної Державної служби лікарських засобів. — Бо лікарі виписують замалу кількість рецептів, за якими хворі можуть отрима­ти ліки зі знижкою. Можли­во, йдеться про низьку обізна­ність наших співвітчизників щодо цього проекту…»

Лариса ПАВЛИК
«ЕКСПРЕС»

Між іншим

Згідно з постановою Кабміну, право на без­оплатний та пільговий відпуск лікарських за­собів за рецептами у разі амбулаторного лі­кування окремих груп населення та за пев­ними категоріями хвороб мають: хворі на онкологічні хвороби; гематологічні хвороби; діабет; ревматизм; ревматоїдний арт­рит; пухирчатка; системний гострий вовчак; си­стемні, хронічні, тяжкі хвороби шкіри; сифіліс; лепра; туберкульоз; Аддісонова хвороба; гепатоцеребральна дистрофія; фенілкетонурія, ши­зофренія та епілепсія; психічні хвороби (інва­лідам І та II груп, а також хворим, які працюють у лікувально-виробничих майстернях психо­неврологічних і психіатричних закладів); стан після операції протезування клапанів серця; го­стра переміжна порфірія; муковісцидоз; тяжкі форми бруцельозу; дизентерія; гіпофізарний нанізм; стан після пересадки органів і тканин; бронхіальна астма; хвороба Бехтерева; міостенія; міопатія; мозочкова атаксія Марі; хворо­ба Паркінсона; інфаркт міокарда (перші шість місяців); дитячий церебральний параліч; СНІД, ВІЛ-інфекція; післяопераційний гіпотиреоз, у тому числі з приводу раку щитоподібної залози; гіпопаратиреоз; вроджена дисфункція кори наднирників.