конференція в РизіНа міжнародній конференції з безпеки в Ризі говорили, здебільшого, про Росію

У Ризі пройшла міжнародна конференція з безпеки. Відкрив її президент Латвії Раймонд Вейонис, а гостями стали чиновники з НАТО, Євросоюзу, міністерств оборони і закордонних справ європейських країн, США і Канади. Говорячи про безпеку, більшість учасників мали на увазі, насамперед, здатність протистояти потенційній російської агресії, до ймовірності якої в Прибалтиці ставляться з усією серйозністю.

«Іскандери» біля кордонів Прибалтики

Градус дискусії підвищила новину початку жовтня, коли Міноборони Росії офіційно підтвердило інформацію про розміщення ракет «Іскандер-М» в Калінінградській області. Позиція міністерства така: розміщення ракет — елемент планової військової підготовки, секрету з цього ніхто не робив і, врешті-решт, повинна ж Росія якось відповідати на близькість Північноатлантичного альянсу до своїх кордонів.

Генсек НАТО Йенс Столтенберг заявив, що це рішення «відповідає поведінці, яке ми спостерігаємо вже довгий час», і розповів, що Альянс у свою чергу нарощує військову силу в Східній Європі в небачених з часів холодної війни масштабах, хоч і не хоче її повторення.

Найбільше «Іскандерам» не раді в Прибалтиці. Від Калінінграда до литовської межі — менше ста кілометрів, до кордону з Латвією — близько трьохсот кілометрів. Так що в разі військового конфлікту (який хоч і називають малоймовірним) Прибалтика виявляється в зоні ураження.

Військові закони

Можливість російської агресії Прибалтика тримає в умі вже кілька років — і «Іскандери» тільки зайвий привід. Приміром, у Литві на недавніх виборах в Сейм партії представили програми, дуже різні з усіх питань — соціальним, економічним і політичним — але в питанні безпеки вони були солідарні. Всі припускали збільшити військові витрати до 2% ВВП у відповідності з неформальними стандартами НАТО.

На минулих вихідних міністерство оборони Литви показало методичку на випадок зовнішнього вторгнення. Офіційна назва документу — «Підготовка до надзвичайних ситуацій і воєн», але головним потенційним агресором тут розглядається саме Росія.

У брошурі описані основні види російського озброєння і методи ведення війни, розказано про способи виживання в екстремальних умовах. Повідомляється, що документ буде поширюватися у військових підрозділах, бібліотеках, школах та інститутах. На сайті відомства він доступний у електронному вигляді.

У жовтні новий закон про цивільну оборону був прийнятий в Латвії. Це теж свого роду посібник для громадян, покликане навчити їх вижити в умовах воєнного конфлікту — наприклад, правильно запастися продуктами і користуватися спиртовим пальником. За останній рік Сейм розглянув і прийняв кілька поправок, що стосуються дій населення, армії і президента в разі війни.

Реформує своє законодавство і Естонія. Збільшується військовий призов і склад ополчення, розширюється практика залучення на службу жінок. Усі ці зміни відбилися в новій програмі державної оборони» на 2017 — 2026 рік.

Ніхто не приховує, що основна причина всіх цих дій — бажання підвищити свою обороноздатність перед лицем Росії. «Кілька років тому ми навіть обговорювали з Росією можливість введення безвізового режиму, — говорив під час конференції міністр оборони Естонії Ханнес Хансена. — А що вони зробили? Анексували Крим. Ми готові проявити добру волю. Але тепер ми повинні реагувати на такі їхні кроки».

Стримування «агресора»

«Уряд відповідає за своїх громадян, і будуть дуже нерозумно, якщо чиновники будуть говорити «не хвилюйтеся», а потім трапиться щось погане, — каже «Новій газеті» британський дипломат, екс-радник Єврокомісії Роберт Купер. — Треба завжди розглядати найгірший сценарій. Але підготовка іноді допомагає йому не статися. Коли ви готові дати відсіч, це зменшує готовність агресора напасти».

Роберт Купер закликає не піддаватися параної, але в той же час демонструвати, що НАТО — єдиний простір безпеки, і його учасники пов’язані взаємними зобов’язаннями. Саме демонстрація цієї єдності і готовності до взаємодопомоги була, на думку дипломата, головним змістом рішення Варшавського саміту розгорнути в 2017 році в Прибалтиці і Польщі чотири багатонаціональних батальйону — з США, Канади, Великобританії і Німеччині — чисельністю у три тисячі чоловік.

«Ми не хочемо, щоб Росія допустила помилку, — каже Роберт Купер. — Якщо на країни Балтії нападуть, НАТО захистить їх. В цьому є деяка нелогічність, вірно? Під НАТО ми маємо на увазі, насамперед, США. Чому США будуть захищати Естонію? Вона для них щось значить? Варто ризикувати новою світовою війною заради Естонії? У Росії можуть бути сумніви на цей рахунок. Мовляв, раз вийшло з Кримом, то, може, і шматочок Естонії вийде забрати. Так от, це хороший спосіб показати, що не вийде».

«Я після Варшави сплю спокійніше, — зізнався «Новій газеті» міністр оборони Латвії Раймонд Бергманис. — Наші рішення, прийняті на національному рівні, отримали підтримку. Є загальне розуміння ситуації, солідарність і єдність — це дуже відчувається. Дуже допомагає підтримка Канади, яка буде керувати контингентом НАТО на нашій території».

Нова холодна війна

Багато за аналогією з минулим вже називають нинішнє протистояння Росії та заходу «новою холодною війною» — у Прибалтиці, яка і географічно, і ментально опинилася між двох вогнів, це особливо відчувається. Від холодної війни двадцятого століття, кажуть політики, нинішня ситуація відрізняється двома факторами: відсутністю ідеологічної складової і новими видами загроз. «Час змінюється, змінюються виклики, — каже міністр Бергманис. — Раніше не було загроз кібербезпеки, не було таких гібридних проявів пропаганди. Це викликає серйозну стурбованість».

Західні союзники по-різному пропонують вирішити наставшу кризу: деякі закликають посилити тиск на Росію, інші, навпаки, шукати точки дотику. Серед прихильників жорстких заходів — колишній генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Андерс Фог Расмуссен. У розмові з «Новою газетою» він запропонував продовжити європейські санкції проти Росії не на шість місяців, як це було зроблено у вересні, а відразу на дванадцять — зокрема, щоб не робити тему антиросійських санкцій предметом спекуляцій під час майбутніх виборчих кампаній в Німеччині та Франції.

«Є тільки одна можлива оцінка: Росія стає агресивнішою, ніж раніше, вона демонструє готовність до конфронтації з тим, що я назвав би ліберально-демократичним світоустрієм, який успішно функціонує багато років. І тому ми повинні посилити свою територіальну оборону», — вважає Він.

Британський дипломат Роберт Купер, в свою чергу, пропонує, раз вже ми знову повернулися до риторики холодної війни, зробити акцент на скорочення озброєнь — принаймні, вести ці переговори з Росією.

Оптимісти вказують на те, що ситуація не зайшла в глухий кут, поки між Росією і Європою, особливо Прибалтикою, залишаються численні зв’язки.

Але щоб зберегти повноцінні політичні та економічні зв’язки, підкреслює міністр оборони Латвії, необхідно, щоб Росія виконала взяті на себе зобов’язання — насамперед, мінські домовленості.

Опублікував: Михайло Векленко