Археологічні дані дають підставу припускати, що Трускавець існував як невелике селище ще в часи Київської Русі. Свою назву село отримало від невеликої річки Трускава, що протікала тут колись. На думку інших дослідників назва Трускавця походить від староукраїнського імені Трушко (Трофим), звідси Трушковичи а потім Трускавець.
До кінця XIV століття кращі землі в околицях Трускавця належали скарбниці польських магнатів. Страждаючи від малоземелля селяни були змушені займатися широко розвиненим в цей час солеварным промислом. Наприкінці XVIII століття в Трускавці почали добувати, крім солі, також свинцевий блиск, цинкову обманку, сірку, гіпс, а незабаром нафту і озокерит. На початку XIX століття стають широко відомими мінеральні джерела Трускавця що використовувалися місцевим населенням з давніх часів в лікувальних цілях. Цілющі властивості мінеральних вод Трускавця вперше описав в 1578 р. королівський лікар Войцех Очко. Відкриття глибоких підземних мінеральних (лікувальних) вод у районі Трускавця відноситься до 1820 р., а в 1827 р. у Трускавці була побудована перша невелика водолікарня на вісім кабінн і з цього часу він офіційно вважається курортом.
У 1835-1849 роках львівським хіміком-аптекарем Т. Торосевичем було проведено дослідження мінеральних джерел курорту. Їм були досліджені джерела «Нафтуся», «Едуард» (джерело №6) «Фердинанд» (джерело №7) «Марія» (джерело № 1) а в 1849 році Софія (джерело № 2). У 1858 р. були відкриті «Анна» (джерело № 8)м і «Еммануїл» (джерело № 9). А в 1861 р. лікарем Вольфом описано лікувальну дію мінеральної води «Броніслава» (джерело № 3). У 1861 р. була побудована грязелікарня і вперше стало застосовуватися лікування торф’яним брудом розведеного мінеральною водою. В 90-х роках почалися деякі роботи з благоустрою курорту.
У 1862 р. споруджений інгаляторій, а в 1906 р. — будівля, розрахована на відпустку 1500 ванн в день.
Перед Першою світовою війною на курорті лікувалося понад 4,5 тисяч хворих за сезон. У 1912 році прокладена залізнична гілка Дрогобич-Трускавець що зв’язує Трускавець з великими містами. А з 1935 року курорт був переведений на цілорічне лікування і в 1938 році число яких лікували за рік досягла вже 17 тис. осіб.
Напередодні Другої світової війни в Трускавці діяло 8 санаторіїв на 1500 місць.
Після війни Трускавецький курорт був відновлений і розширений. У 1961 році на базі джерела «Нафтуся» № 2 почав працювати завод з розливу мінеральної води. У наступному році на південній околиці курорту було побудовано водосховище площею 26 га. Незабаром вступила в дію нова прекрасно обладнана загально-курортна водолікарня розрахована на одночасний відпустку 80 ванн.
У 1963 році була виявлена мінеральна вода джерела №12 яка з 1969 рокуа після багаторічного експериментального і клінічного вивченняи застосовується з лікувальною метою. Лікарі курорту продовжують наукові дослідження щодо найбільш ефективного використання мінеральних вод Трускавця.
— це 31 комфортабельний санаторій, 7 пансіонатів, 2 дитячих оздоровчих табори. У місті функціонують дві бальнеоозокеритолікарні, дві курортні поліклінікии два бювету мінеральних вод.
На курорті Трускавець багато лікувальних джерел. Королевою лікувальних вод називають мінеральну воду Нафтуся. Разом з Нафтусеюй призначають і інші водиы Марію, Софію Броніславу, Едвард, і Юзю. З лікувальною метою тут також застосовують сіль Барбара.
Популярність курорту настільки велика, що кожен рік сюди приїжджає майже 200 тисяч осіб з усієї України, а також від 15 до 18 тисяч людей з різних країн світу.
Трускавець нещодавно відзначив своє 180-річчя. Населення міста становить близько 27 тисяч осіб.
У місті понад 50 різних магазинів, близько 50 їдалень, кафе, барів, ресторанів, 4 церкви різних віросповідань і один костел.
Працюють два музею — Музей художника М. Біласа і Музей міста-курорту Трускавця.
Недалеко від центру розташований автовокзал.
Залізниця з’єднання об’єднує Трускавець з багатьма містами України, країн СНД і Прибалтики.
Більше інформації про лікувальний Трускавець тут
Ви володієте цікавішою інформацією на тему, радо розмістимо її на ресурсі,