Що залишиться від РФ, якщо прибрати чужі землі

Росія є штучною державою, склеєною з чужих земель і брехні про “велике минуле”, всередині неї – десятки націй, які не мають ні спільного майбутнього, ні причин жити під владою Москви

Поки в Кремлі мріють про поділ України, ніхто не хоче говорити вголос очевидне: сама Росія – це не справжня держава, а колоніальний конструкт, зібраний на війнах, захопленнях та обмані, передає ДНК.

Юристи та історики, аналізуючи її історію, пишуть, що так звана Росія – штучна країна. Юридично – фальшивка. Політично – загроза. І коли ця структура впаде, світ тільки зітхне з полегшенням. Росія – країна без спільного “ми” Сучасна Російська Федерація – це не єдиний народ, а ковдра з десятків етнічних груп, релігій, мов і культур, пов’язаних не спільною історією, а лише страхом, насильством і репресіями.

Ніхто не питав татар, башкир, чеченців, якутів, бурятів чи карелів, чи хочуть вони бути частиною великої Росії. Їх просто загнали туди силоміць, як у імперії 19-го століття. Нелегітимна держава, побудована на обмані Росія вийшла з СРСР 1991 року, порушивши всі юридичні процедури, передбачені союзним законодавством, без референдумів, без узгодження статусу територій, без думки населення. Просто оголосила себе правонаступником і почала збирати “землі”.

Але правонаступництво – це не справа декларацій, а юридична процедура. І Росія її не пройшла, а отже, з юридичного погляду, це держава з фіктивним правом на більшість своїх територій.

Імперія на глиняних ногах

Фінляндія пам’ятає про Карелію. Монголія – про Тиву та Бурятію. Казахстан – про північні землі та Оренбург. Україна – про Білгород, Кубань, Курськ і Воронезьку область. Північний Кавказ – це регіон, який утримується лише через силу та залякування. Поволжя, Урал, Сибір та Далекий Схід – це території, які годують центр, але самі живуть у бідності та безправ’ї. Як довго це може тривати?

Як живе імперія: Москва багатіє – регіони вимирають

Росія – це країна, де всі багатства стікаються до столиці. Нафта, газ, вугілля, метали, рідкісноземельні елементи видобуваються в національних республіках та віддалених регіонах, але не приносять їм розвитку.

Якутія видобуває алмази, Башкортостан – нафту, Комі – газ, Бурятія – уран, але корінні народи цих територій живуть у бідності. Дороги зруйновані, школи закриваються, лікарні розвалюються. Все йде в Москву – політичну метрополію, яка живе як окрема країна на інших кістках. Центр жує, а ті, хто справді годує цю імперію, одержують лише крихітки.

Москва боїться розпаду, і не дарма

Російська пропаганда бреше, лякаючи світ “жахами розпаду”, нібито неконтрольованим розвалом та ядерним апокаліпсисом. Але історія розвалу СРСР показує протилежне: саме Москва провокувала всі конфлікти – від Карабаху до Донбасу. Без Москви не буде агресії. Звільнені регіони, навпаки, матимуть шанс на мир, розвиток та нормальне життя, як це сталося з Прибалтикою, Грузією або навіть частково з Казахстаном.

Коли почнеться, зупинити неможливо

Росія вже живе на геополітичній бомбі. Кожен регіон, кожен народ, кожна культура, загнана під московський чобіт, чекає лише одного: моменту, коли центр ослабне. І тоді вся ця імперія розсиплеться, як Рим, як Османська імперія, як СРСР, бо жодні “скріпи” не утримають людей, яких десятиліттями принижували, грабували та змушували жити під чужими прапорами.

Фінал неминучий, і він буде звільненням

Коли Росія розпадеться, ніхто не плакатиме ні в Якутську, ні в Казані, ні в Донецьку, ні в Грозному, навіть усередині “російської” частини Росії – у Новосибірську, Єкатеринбурзі або Калінінграді – зітхнуть вільніше. Це буде не трагедія, це буде кінець ганебної конструкції під назвою “Російська Федерація” – держави, яка ніколи не була законною, справедливою чи стійкою.