Кратоло́гія – вчення про владу, про закономірності її походження, функціонування і розвитку, про типи і види влади, її суб’єкти, об’єкти, носії, форми, функції, задачі, механізми, норми і принципи, сутність й особливість поділу влади, взаємодії влади з іншими сферами життя і влади різного роду між собою, а також із закордонною владою. ( витяг з Вікіпедії)
У всі часи історії людства існували владні персони та їх титули. А ще, – образні назви впливових фігур. Тож зробимо, шановний читачу, невеликий (алфавітний) історичний екскурс. Можливо, знаючи деякі нюанси з кратології, ми зможемо більш тверезо оцінити наших сучасних високопосадовців. Тож почнемо з:
Автократ (від грец. Autocrates – самовладний) – самодержець, необмежений одноосібний правитель з неосяжною верховною владою.
Бей, бек (в тюркських мовах – володар, пан) – титул родоплемінної і феодальної знаті в країнах Близького і Середнього Сходу.
Вінценосець – государ, монарх, носій вінця, дорогоцінного головного убору, корони, як символу влади монарха.
Вождь – від дієслова водити (очолювати, управляти), звідси і ватажок, і вожатий, і вождь: 1) загальновизнаний ідейний, політичний керівник; 2) у старовину: воєначальник, ватажок. Нині поняття «вождь» іноді вживається в негативному, осудливому сенсі для характеристики жорсткого або збанкрутілого правителя. Така практика веде початок з часів викриття культу особи Сталіна. Чи не таке тавро очікує й на Володимира Путіна?…
Генсек, або персек (генеральний, або перший секретар), або голова, або співголова партії особливо впливовий, якщо сама партія є правлячою, а в країні вона єдина. Сьогодні у нас понад 200 «генсеків» ( в Україні зареєстровано 228 політичних партій, – світовий рекорд політичного абсурду!- О,М,), жоден з них не вважає себе «нижчим».
Государ – 1) в Древній Русі і царській Росії найменування князя-правителя, царя; 2) у дореволюційній практиці – світський владика, верховний глава країни, можновладна особа: імператор, цар, король, Володарський герцог або князь. Государями називали всіх членів царської сім’ї, що не завадило більшовикам цинічно розстріляти всю сім’ю царя Миколи другого.
Градоначальник – в Росії XIX століття: начальник з правами губернатора ( не плутати з нашими «рідними» самозванцями –«губернаторами», очільниками областей країни), керуючий містом, яке було поруч з губернією особливою адміністративною одиницею; загальна назва начальника або старшого за званням чиновника в місті; комендант фортеці; поліцеймейстер або городничий в місті. Звання градоначальника присвоювалося правителю такого міста, яке не було підпорядковане губернатору .
Диктатор (лат. Dictator) – 1) правитель, який користується необмеженою владою; 2) особа, що веде себе по відношенню до інших владно, нетерпимо, навіть презирливо ( це нікого тобі, читачу, не нагадує в сьогоденні країни?-О,М,).
Імператор (від лат. Imperator – повелитель, полководець) – титул деяких монархів, а також особа, що носить цей титул. Спочатку в Древньому (республіканському) Римі – почесний титул полководців, з часів Августа (з 27 р. До н.е..) – титул глави держави.
Король – один з титулів монарха, а також особа, яка носить цей титул.
Махараджа (санскр., буквально – великий правитель) – титул князя в Індії, вищий правитель, якому, у свою чергу, підпорядковані кілька інших правителів.
Мікадо (яп., буквально – величні врата) – титул імператора Японії.
Монарх (грец. Monarchos, від monos – один і archos – правитель) – одноосібний правитель, особа, що стоїть на чолі монархії (король, цар, імператор). Як правило, монарх отримує владу в порядку спадкування.
Правитель (англ. Ruler) – особа, яка править країною, державою.
Голова (англ. Chairman, president) – виборний керівник організації; глава колективного органу, установи, міста, навіть країни.
Президент – виборний глава держави.
Прем’єр-міністр – голова кабінету (ради) міністрів, глава уряду.
Співправитель – один з двох, трьох і т. д. одночасно пануючих правителів, які, за умовами договору між ними, ділять владу між собою. Так, римський імператор в 284-306 роках Діоклетіан призначив собі трьох співправителів, розділивши імперію на 4 частини. Практика співправительства виникає вимушено, як результат компромісу в боротьбі за владу, носить, як правило, тимчасовий характер і на ділі не виправдовує себе.
Спікер (англ. Speaker, speaker) – 1) голова палати громад у Великобританії; 2) голова палати в парламентах ряду держав (США, Канаді, Індії, Японії та ін.); 3) виступаючий, диктор, ведучий (програми).
Суверен (фр. Souverain, англ. Sovereign) – носій верховної влади. В Україні за Конституцією сувереном є народ…
Султан – титул монарха в деяких мусульманських країнах, а також особа, що носить цей титул.
Цар (англ. Tsar, tzar, king, ruler) – в Росії в 1547-1721 роках офіційний титул глави держави. Введено при Івані IV Грозному. За Петра I замінений титулом «імператор», але існував неофіційно до 1917 року.Що було далі, – читач добре знає.
Цезар (лат. Caesar) – у Стародавньому Римі титул імператора.
Правителі, особливо монархічного роду, породили велику кількість назв, які ласкали їх слух: герцогство, графство, імперія, князівство, королівство, султанат, халіфат, ханство, царство і т. д. Коли їм не вдається вдале та ефективне правління власною державою, вони розпочинають війни і породжують свої назви, як, наприклад, – Новоросія… Тоді вже було б варто і говорити «Кирим», як цього вимагає історична справедливість. Чи не так?
Однак, деякі з добре відомих титулів не знайшли відображення в цьому списку, зокрема: адмірал, генерал, гетьман, голова, головнокомандувач, голова, діархій, директор, дуумвір, дож, дофін, дуайєн, дуче, кайзер, канцлер, командир, командор, керівник, керуючий, лідер, лицар, маршал, начальник, патрон, полководець, порфіроносець, префект, проконсул, раджа, ректор, самодержець, старійшина, староста, столоначальник, тиран, трибун, тріумвір, тріумфатор, , фараон, фельдмаршал, фюрер, халіф, хан, шах, шеф, а можливо й, – газда…
Окремо хочу згадати й про найбільш пошановане звання,- генералісимус. За майже 500 років його отримали заледве 100 осіб. За всю історію Російської імперії це звання мали лише 4 особи. А за часів СРСР ним став тиран Йосип Сталін. Цікаво, що й імам Дагестану та Чечні , нескорений Шаміль, який довгі роки воював проти Російської імперії, також був… турецьким генералісимусом.
Тож запрошую до подальшого пошуку тих, хто прагне зануритися в дуже цікаве вчення,- кратологію. Роботи непочатий край.
Зібрав докупи Олександр Магльона
