Помилки російської політики в Україні. Чому не вийшло в Україні?

Ситуація в Україні вкотре підійшла до перехрестя і до чергових викликів. Підведу,з моєї точки зору, підсумки, ймовірності розвитку тих чи інших подій, маточікування перемог і поразок сторін. Вкажу і на свій прогноз, який справдився на половину і причини його недостатнього виконання. Цей мій текст не претендує, як і попередні і майбутні, на «істину в останній інстанції», не є пафосним замітингованим агітматеріалом — адже на відміну від своїх коментарів, у «пробах пера» я намагаюся міркувати об’єктивно, безпристрасно, як «професіонал». Наскільки у мене виходить — насправді, судити вам. Але ображатися на критику я не буду) Адже ви наїжджаєте не на мене, а на «Вову Олеговича»… А «Вован» — сама доброта, миролюбність і позитив!))) Вступ закінчено. Почнемо

1.» Визнання особистих помилок»

Путін не напав на Україну. Точніше напав але не «по-моєму». Способом, яким європейські політикани, які просто проґавили і сором’язливо вирішили охрестити «гібридною війною», «війною нового типу» та іншими компліментами. Насправді ж — це «гібридна війна» всього лише «на половину покерне» виконання особистим-неуком, двієчником радянської школи КДБ, Володимиром Володимировичем Путіним плану Адольфа Гітлера «Барбаросса». Полк тодішнього спецназу фашистської Німеччини «Бранденбург-800» був закинутий на території СРСР за кілька тижнів, днів, годин, в залежності від поставлених завдань. У годину «Х» вийшов на вихідні, приступив до виконання тактичних завдань по терору і потім вторгся вермахт і покотився танковими колонами на Схід. В даній ситуації роль навчального полку «Бранденбург-800» виконував 45 спеціальний полк ВДВ, його ветерани, а також підрозділи спецназу ГРУ. За короткий проміжок часу цим силам вдалося дестабілізувати ситуацію на значній території. Донецька, Луганська, Харківська, Одеська області потрапили під серйозний пресинг. В пробиті «проломи» ринули «туристи» — націоналісти, козаки, чечени, голодні кримчани, недобитий «Беркут», донецька «синя піхота» — місцевий кримінал і шпана, алкоголіки та інший набрід, який вдалося спокусити порятунком «Руського міра» і грошима на пійло. Диверсанти вербували, касири платили, адміністрації захоплювалися — справа рухалася вперед. «Протестів» було як треба, «картинка» йшла, РТР стріляла ротом Кисельова, розхлюпуючи отруту пропаганди з ослабленими мізками росіян і люмпену Донбасу. «Стрілець» взяв Славянск, Краматорськ, мільйонний Донецьк став столицею «Новоросії», яку придумали теперішні «кремлівські мрійники». Перемога була близька. Першими чинили опір євреї, як не дивно. Виступ Головного Українського Рабина про відсутність антисемітизму з боку Правого Сектора заронило в голови світових політиків виправданий сумнів. Коломойський, губернатор Дніпропетровської області вбухав свої власні кошти в 3000 своїх нукерів, забезпечивши їх усім, як в Америці» і зупинив у Дніпропетровську «Російську Православну Армію», що зробив Кернес, губернатор Харківської області, мені не відомо, але мабуть щось таке, але задешево і «сепаратизм» на Харківщині заглох, а Кернес заробив кулю — «медаль за взяття Харкова» від Путіна. Несподівано виток ескалації надала Одеса. 50 загиблих там вдихнули, вже почав спадати темп російського повстання, новий імпульс. Після Одеської трагедії в армію ДНР записалося 27000 добровольців. З усієї Росії. Записалися і одурманені жителі Донбасу. В цей самий момент, як раз в зручний час, на підйомі «справедливого народного обурення», до виборів Президента України і треба було вводити війська РФ. Широкомасштабна інтервенція з анархією , саботажем і зрадою України призвела б до швидкого і дешевого успіху. Протягом, як по мені, 2 тижнів максимум, Росія вийшла на рубіж кордону колишнього СРСР, на південно — західному напрямку, поглинувши Україну, Молдавію, включивши загинаючуся «Республіку Придністров’я» і за все це отримати лише осуд очманілий від такого напору Заходу і ті ж самі санкції, які діють і так, без усього цього за Крим!!! Чому це не зробив Путін? Я і справді не знаю. Я ж був упевнений, що іншого шляху у Росії немає. Інакше навіщо весь цей балаган? «Блеф»?

У цьому своєму прогнозі я виявився не зовсім правий в чому і зізнаюся)

2. Помилки російської політики в Україні. Чому не вийшло в Україні?

В основі більшості російських помилок у сфері розвідки, політики і дипломатії лежать ті ж самі причини, що й у всіх інших областях і сферах. Це жадібність , лінь і злодійство. Решта — лише похідні і наслідки цих двох причин. Почнемо «розбір польотів». З грошей — Кремль і його «пропагандисти» постійно апелюють до американських 5 млрд. доларів, які вклали в Майдан. Крик, шум, «агенти піндоського впливу», а скільки, як ви думаєте вклала Росія? За 23 роки підривної діяльності в Україні? Стільки, що гроші, вкладені в РБ, порівняно з тією сумою — це милостиню жебракам на паперті. Україна є найважливішою, більш того найважливішою сходинкою на шляху експансії світового простору Руськім міром. З точки зору теорії Російської Цивілізації і Російської ідеї, що визначає межі Руського міру, що Україна — це російський трамплін на Захід. Сила російської держави, заключена в українському «яйці». За це «яйце» і йде війна між Заходом і Сходом. І буде йти — ніхто не буде домовлятися, як би не тішив себе своєю значимістю Путін. Так ось у досягненні своїх цілей Росія традиційно спирається на свою «еліту» в країні, яку вона, Росія, хоче контролювати. В Україні цієї «елітою» був Янукович. Поставивши свого «пастуха» над українськими «вівцями» у Росії досить потирали руки, передчуваючи перемогу. Годувати одного Януковича явно дешевше ніж працювати з широкими верствами населення. До того ж з людьми багато метушні, а тут — віддавати накази і отримуй результат. Звичайно гроші йшли і на «суспільні» проросійські організації, та й багато чого, але явно розкрадалися, існувала система приписок і нехлюйства… Як результат — провальні протести в українських областях, у яких щодо очікуваної віддачі повинні були формуватися батальйони не для боротьби зі Сходом, а дивізії для походу на Львів. Кістяк проросійських організацій , який створював суєту своєї надактивністю «зачистили» і протест здувся. ФСБ, дипломати РФ і російська пропаганда провалила «обробку», до речі, добре зомбованого українського населення. Хочу зазначити, що повалення Януковича досить закономірне. Кремлівська ставка на «пастуха» — хибна і веде до провалів. Згадайте Бакієва, російського «протеже», недавню історію з «президеном» Абхазії. Великим другом Росії. Такий же кінець по всій вірогідності чекає і Олександра Григоровича в Білорусі, і Кадирова в Ічкерії… Один раз — халява, другий раз — випадковість, ну а 3й — закономірність. Як все це буде проходити — не важливо. Важливо, що результат визначений.

3. «Хороша міна при поганій грі…»

Коротше, завдяки українському народу, а точніше того, що цей самий «ставленик Москви» в Україні, «пастух» Даунбасівський виявився рідкісним кретином, боягузом і феноменальним крадуном, Путіна застали за непристойним заняттям — «відтворенням» СРСР і організацією «радянсько-кгбешного реваншу»! Народ України включив в темній кімнаті світло і світове співтовариство виявило там, на свій превеликий подив, Путіна вже з томогавком, в бойовій розмальовці і з кільцем у носі. Виявляється Путін — ніколи й не був «цивілізованим». Всі роки його правління, замість «прозахідного» «російського царя» їм мило посміхався азіатський дикун, який тільки й мріяв, насправді, їх засмажити і з’їсти. І якщо б не прорахунок з Януковичем, то так би воно і було!!! Що стосується Янека, то уявіть, що людина, якого довгих 10 років готували на диктаторський пост примудрився обікрасти тих, хто повинен був піклуватися про його ж власну безпеку. Розрядив гвинтівки, зніс чоботи їхні на ринок і залишив свою ж власну охорону беззахисною. Інших тупо зрадив і як побита собака приповз до Путіна та втягнув того, з абсолютно виграшного положення людину, яка «повзуче захоплює величезну територію» — Україна через рік і не зрозуміла б, як співала б російський гімн і цілувала б Леніна в Мавзолеї, у війну, порушення міжнародних договорів і фактично влада пускає цього Путіна по лезу бритви. Російський народ тупий, але жарти з ним погані. Гірше ніж з українським в рази. Якщо в українців швидко закінчується запал боротьби, то росіяни, поки не спалять все і всіх до тла не заспокояться. Повільно запрягають російську трійку, але їде вона швидше балістичних ракет, особливо якщо її запрягли білими кіньми. Що ми маємо на Українському Фронті на теперішній момент?

Росія не здійснила «Російську весну» . Швидше за все немає грошей і про «низький поріг страху» Путіна — брехня. Тепер легіонери РПА вмирають на Донбасі ні за що. Справа в тому, що , як я писав вони все своє завдання виконали. Не їх справа збивати Міги, СУ, сидіти в окопах, тримати лінію фронту і обороняти захоплені міста. Це справа «регулярів», яких немає. Стрілок виє і панікує. Він, безперечно, фанатик, професіонал, але не може ж він народжувати солдатів прямо на передовій??!! Немає грошей, лікарів, «гарматного м’яса». Зброя і найманців, яких Росія підкидає через захоплені ділянки російсько-українського кордону не допоможуть. Це все одно що вкидати дрова в колодязь. Частина потухне, частина згорить, але на дистанції — сізіфова праця. Тактичні успіхи Армії ДНР є, а стратегічних немає вже скільки часу. Війна іде на виснаження і ресурсу у самопроголошених республік немає. Населення остаточно відвернулось від Сходу , і якщо вже не хоче на Захід, то хоче «щоб було як раніше». Виявляється до ДНР, хрін з ним, при Януковичі вони жили в раю! З 27000 «добровольців» в строю залишилося 5000. Де решта? Напевно вбиті. Напруженість боїв видає і велика кількість шприців. Швидше за все «солдати» армії ДНР «сидять» на «допінгу Гітлера».

Читачі та коментатори, серед яких не всі сиділи як зараз на дивані і катали коменти, напевно знають що це таке. Їм мої пояснення без потреби. Для інших — це «первітин». В народі — «гвинт», «мет». В гарячих точках — психотроп. Дешевий, дуже шкідливий. Але набагато шкідливіше перша стадія приготування — «джефф» або «ефедрон». Ті, хто сидить на системі під «джеффом» з першої «ширки» живуть максимум 2 роки. Так от, «сепаратисти» споживають «гвинт», особливістю якого є надання запасу енергії понад норму в рази, дозволяє робити ін’єкцію і після неї до 24 годин не спати, бути дуже енергійним і бадьорим. Логічно масове прийняття «гвинта» побічно говорить про те, що людей у бойових частинах Донбасу катастрофічно не вистачає, неможливо проводити ротацію, відводити людей на відпочинок, а яким рембо ти не будь все одно заснеш. Цим і пояснюється перемога «дідівщини» і небезпеку боротьби з зонівськими законами. Заснеш — все одно уб’ють. Навіть миші. За деякими даними у будівлі ОДА Донецька є лабораторія для виробництва цього «гвинта». Ним, до речі і торгував Пономарьов, «мер» Славянська і за це був убитий Стрілком, який в житті не дасть з того, у що вірить влаштовувати безлад. Взяття Славянська — це 90% кінець війни у Донбасі, але я, особисто не уявляю як УА це зробить. Росія не пускає «добровольців» назад. З моменту репліки Путіна «не раджу поспішати з референдумом» офіційно можна визнати, що Росія закінчила проект «Новоросія». Ті, хто тепер там воює на боці ДНР, — самогубці. Тепер на Донбасі йде агонія, смерть російського патріотичного авангарду. Кремль в черговий раз зрадив своїх, яких не кидають». Рейтинг Путіна полетить разом з грудками землі в могили загиблих Республік Новоросії.

Росія геть програла в Україні. Це — кінець Путіну, але я б на місці тих, хто думає, що з Путіним все закінчилося не радів. Путін — всього лиш «гвинтик» у машині, яка рухала і буде рухати Російську ідею до перемоги. Як я писав Російська Ідея полягає в тому, що росіяни повинні правити Світом. І невдала спроба 2014 — це спроба одна з багатьох минулих і багатьох майбутніх. Епізод, з якого зроблять висновки, роботу над помилками, запряжуть малорослих татарських коней, дістануть ятагани і з криками «Ура» поїдуть на штурм Західної Цивілізації в черговий раз… Тільки що, завдяки Україні всі попереджені і повинні готуватись до безкомпромісної боротьби не на життя, а на смерть. «Горе переможеним»(с)….

Дякую за увагу…)