Такої думки дотримуються в Автономній Республіці Крим

Коли наш автобус в’їхав у гірську частину Криму, дух перехопило від елегантно-романтичного поєднання моря, припорошених снігом вершин, кручених змієподібних доріг.

Півострів бездоганний, якщо дивитися на нього як на пейзаж. Коли ж проходить перше замилування, відкривається трохи інша картинка.

Чим нині живе Крим туристичний, що планує у 2013 році і чи готовий до змін? Про це дізнавалася кореспондент «ВЗ».

Ціни кусаються…

Перше, що хвилює потен­ційного відпочивальника, ціни. Цього року вони знову зростуть. За словами міністра курортів і туризму Автономної Республіки Крим Олександра Лієва, слід очікувати стрибка цін до 20 відсотків.

Найбільше підніметься ціна у 5 – 4-зіркових готелях. Це, за словами міністра, пов’язано із додаванням різноманітних послуг. У дво-тризіркових готелях ціна під­скочить на 7 – 10 відсотків. А от курорти Сак і Євпаторії піднімають вартість відпо­чинку лише на 2 – 7 відсотків. «Курорти знайшли спосіб розширити сезон і заробляти протягом всього року», — го­ворить Олександр Лієв. Під час виставки «Крим. Курорти. Туризм — 2013» мала нагоду вивчити цінову політику ба­гатьох кримських здравниць та готелів. У середньому у санаторії у високий сезон доба коштуватиме 300 – 500 гривень. Тобто десятиденний відпочинок потягне під 500 євро. Це тільки житло та сні­данок, за обіди, вечері та інші послуги у багатьох закла­дах доведеться доплачува­ти. Про чотири-п’ятизіркові готелі – мовчу. Там у гарячу пору доба коштує під 2 тися­чі (за найдешевший номер). Адміністратор одного з та­ких готелів з гордістю пові­домив, що є люди, котрі від­правляють сюди свої родини на ціле літо. І живуть вони не у стандарті, звісно ж… Ціни, які я назвала, стосуються так званого «високого сезону» (липень-серпень).

Не менш привабливий – приватний сектор. Саме сюди йде найбідніший, тобто зви­чайний українець. Ціни варію­ються залежно від населеного пункту, стану житла, відста­ні до моря. У Генічеську (що розташований не на самому півострові, а, так би мови­ти, при в’їзді) можна знайти ліжкомісце від 40 гривень, у Ялті найекономніший варі­ант, який відшукала, 80-100 гривень. Щодо сервісу, то тут як пощастить. Восени мину­лого року автору цих рядків довелося переселятися із за­броньованого номера у готелі (який виявився не дуже переобладнаною радянською турбазою з вбити­ми номерами і нульовим сервісом) у приватний сектор. Господар, крим­ський татарин, прибуду­вав до свого будиночка літню хатку і здавав її утричі дешевше, ніж у «замурзаному» готелі. У кімнаті було чисто, душ, хоч надворі, але людський, з гарячою водою. А господар навіть польську мову вивчив, і таким чином привабив до себе туристів-поляків…

Доки відпочивальники на­рікають на сервіс, «господа­рі» нарікають на відпочиваль­ників. «Наші люди не вміють відпочивати, економлять на всьому. Так звані «мішочники» приїздять зі своїми про­дуктами. Сам був свідком, як вивантажували з авто мішок картоплі, інше добро, — гово­рить власник невеликого при­ватного готельчика в Євпато­рії Ігор Анатолійович. — Нашим жінкам, складається вражен­ня, приємно навіть під час від­починку стояти біля плити». І як тут поясниш, що їм не при­ємно, просто немає за що хо­дити в ресторани.

Туреччину за конкурента не вважають

У Криму розуміють свої недоліки і, де можна, нама­гаються представити їх як плюси. Туреччину за конку­рента не вважають, кажуть, що з півостровом може кон­курувати лише Ізраїль, Мо­нако та деякі курорти Санкт- Петербурзької області в Росії. «Наші конкуренти – це ті, хто пропонує таке ж лікування, говорить Олександр Лієв. — Щодо Туреччини, то, якщо ви хочете безкоштовних котлет і алкоголю, то можете їхати туди, але якщо прагнете полікуватися, виберете Крим. І вам буде байдуже, чи є в но­мері біде, чи нема… В Радян­ському Союзі Крим називали “Всесоюзною здравницею”, ми повинні пам’ятати, що це саме здравниця, не пляж». У зв’язку з цим у Крим закли­кають їхати не тільки влітку. «Ні я, ні моя родина, ні інші кримчани в розпал літа в морі не купаються. Не тому, що пляж перевантажений, а тому, що вода у таку темпера­туру має не найкращі показ­ники». «іноземні туристи цю особливість, як мені здалося, розуміють краще. Приїздять вже після завершення сезо­ну. І правильно роблять, море ще тепле, людей менше і для здоров’я корисніше», — додає «мій» готельєр пан Ігор.

Чекають гостей з-за кордону

Про іноземців – окрема мова. Розчарувавшись у бід­них українцях, у Криму все частіше поглядають за кор­дон. Основна цільова ауди­торів – росіяни та білоруси. У декотрих готелях, у яких роз­питувала про потік туристів, росіян більше, ніж українців. Щоправда, ті готелі виявили­ся російським бізнесом… З Європи їдуть значно менше. «Там нас не дуже знають, ін­формації мало, а та, що є, повторює традиційні стерео­типи про пострадянськість нашого сервісу, про шаурму в ларьках і так далі», — розпові­дає адміністратор чотиризіркового готелю Андрій Бондар.

Олександр Лієв, говорячи про туристів-іноземців, опе­рував відсотками – минулоріч німців у Крим приїхало на 16 відсотків більше, ніж по­заминулого року, а британців на 56. Хоча, цілком мож­ливо, це пов’язано із Євро – 2012. Кримчани також споді­ваються, вже у цьому сезоні до них приїде більше турків (у зв’язку з відміною візово­го режиму з цією країною). Досі звідти в Україну їзди­ли мало, 40 – 50 тисяч на рік. Це ніщо, якщо порівняти із 600 – 700 тисячами україн­ців, що щороку їдуть у Ту­реччину, спокушені сонцем та «все включено». «Більше наші громадяни їхали в Дубровник, Батумі, але ж Крим не гірший. Перш за все, туристів із Туреччини ціка­витимуть культурні тури. Адже море та сонце ми самі маємо», — каже кореспонден­тові «ВЗ» аташе Посольства Туреччини в Україні Берат Йілдиз.

Крим, тим часом, плекає надію побити минулорічний рекорд – 6 мільйонів туристів. Парадокс: попри всі нарікан­ня, відпочивальників тут не меншає…

Ольга ЧИТАЙЛО Фото автора