квартири у Дрогобичі  

Дрогобиччина — новини краю

Інформаційний портал Дрогобицького району

Польща-Україна: партнерство задля миру та порозуміння

Всі статті

співробітництво - польша україна23 листопада у місті Перемишлі, Польща, представники 9 громадських організацій  із 4 областей України отримали сертифікати  учасників  міжнародного проекту «Крок за кроком до громадської активності» польської громадської організації «Ближче один до одного» з вьоски Кальникув, гміни Стубно у Підкарпатському воєводстві (Жешув).  Проект був реалізований  за сприяння Фундації Суспільних Ініціатив та Міністерства праці та соціальної політики Республіки Польща.

У цей день лідери  українських громадських організацій підписали протоколи Партнерства зі своїми новими колегами та друзями. Однак цій події передували й інші корисні та цікаві заходи. Отже, про все за порядком.

Автор цих рядків вже писав про першу сесію цього проекту, яка відбулася в жовтні цього року. Друга сесія розпочалася 19 листопада із тренінгу подання заявок до європейських донорів. Його надзвичайно цікаво провела пані Рената Стефаняк, експерт, очільниця потужної фундації ««Перла Галіції». Учасники тренінгу підготували командні презентації напрацювань. Оплесками привітали презентації представників Асоціації «Нові Горизонти» (Олександр Магльона) та ГО «Столичний діловий клуб» (Марина Чулаєвська, доцент кафедри глобалістики, євроінтеграції та управління національною безпекою Національної академії державного управління при Президентові України). Розробки у сфері енергозбереження презентував ще один представник АНГ, Ярослав Волошин, керівник Центру сприяння розвитку ініціатив на селі. Ще раз учасники проекту мали змогу поспілкуватися з панею Ренатою під час заключного тренінгу, що відбувся 23 листопада.

Вранці 20 листопада делегацію українських громадських діячів  гостинно приймав пан Славомір Солецькі, директор Інституту соціології в м. Перемишлі. Розповідь пана Славоміра про засади навчання в інституті була повною та відвертою. Йшлося і про здобутки навчального закладу і про «вузькі місця», зокрема, зменшення кількості студентів, як прояв демографічної кризи.  Навчання платне, — за рік 2 тисячі євро, однак для українських студентів є суттєва знижка, — 50%. А влітку ще можна пройти школення на мовних курсах із англійської та польської мови. Студентів готують до активного суспільного життя через інструментарій проведення різноманітних досліджень, громадських ініціатив тощо. Це така необхідна практика для наших українських студентів, позаяк надмір спеціалістів з різних вишів , — поза межами логіки. Багато з них поповнює ряди безробітних замість того аби брати активну участь у громадських ініціативах.

В Польщі теж є проблема безробіття,- з майже понад 2 мільйонів безробітних,- 30% молодь віком до 25 років. Тож Інститут у цьому напрямку готує студентів до  освоєння нових програм у сфері туристики, ресоціалізації, визначення безпечних зон локального проживання тощо. Все це суттєво допомагає студентам, що навчаються в Інституті. А тут є студенти й  зі США, Англії та Німеччини. Приємно було побачити у програмі Міжнародної наукової конференції «Чи покоління є втраченим? Молодь та її проблеми на початку  двадцять першого століття», яка відбулася в травні 2014 року, прізвища досить великого «десанту» науковців із Дрогобицького педагогічного університету ім. Івана Франка. Виявляється, що ці колективи є давніми та надійними партнерами у галузі освіти. А діяльність ГО «Ініціатива», яку створили випускники Інституту соціології вже сьогодні підтримують міжнародні донори. Ми щиро аплодували панові Славоміру, коли дізналися, що лідерка  ГО «Ближче один до одного» ( в Польщі ГО зветься Stowarzyszenie) пані Барбара Гродецька є випускницею Інституту соціології в Перемишлі.

 

Вперше у Балтові я був 2007 року. Тоді АНГ розпочала спільний проект за підтримки Міністерства освіти Польщі «Разом до Європи», — обміни учнівськими делегаціями. В Україні лише 14 шкіл стали фіналістами конкурсу. Ми ж привели до фіналу одразу дві дрогобицькі школи № 4 та №10. Ці обміни тривали 3 роки, понад 300 польських та українських школярів здійснили дружні 10—ти денні візити. Проект вартістю понад 100 тисяч доларів США повністю спонсорувала польська сторона. Зокрема, польський меценат пан  Адам Янік, за особистий кошт запросив весь танцювальний колектив 4 школи і організував  його виступ на всепольському фінальному фестивалі у Кєльце, що був присвячений 100- річчю харцерського руху, а також поїздку школярів до Кракова. У наших планах було створення центрів молодіжних обмінів (який, до речі, з 2007 року функціонує в гміні Нова Слупія за сприяння  пана Адама). Такий центр планувався і в Дрогобичі. Ми власним коштом у 2008 році відремонтували зруйноване приміщення в господарському будинку у дворі школи №4, який було знищено 2009 року під час пожежі, що виникла за невстановлених обставин .Це трапилося в переддень приїзду польської делегації, яка була шокована таким станом збереження шкільного та громадського майна.  Очільник міських освітян добродій Петро Сушко та директорка ЗОСШ №4 Світлана Мала від пожежі банально відписалися. Ніхто й досі не поніс жодної відповідальності за «невстановлену причину пожежі», — знищення майна громадської організації та школи. Без коментарів.

А вже  2013 року делегація АНГ була запрошена до участі у VI Свєнтокшижському Фестивалі Бджільництва, який наприкінці літа відбувся у гостинному  Балтові. Фестиваль тут проводиться вже декілька років поспіль та має міжнародний статус. Та на цей раз вразили зміни, що відбулися у Балтуві, вони перетворили невеличку гміну у центр туристики, наукових зустрічей та  неповторну відпочинкову зону для дітей та дорослих.

… Ось що розповів Мєчислав Шепєтовскі,  фахівець «Юра-Парку» українській делегації, що 20 листопада прибула до Балтува на запрошення Stowarzyszenia «Balt»: «Коли вирішили зробити ставку на туризм, не всі мешканці повірили в успіх цієї справи. Навіть мер гміни. Тож довелося зібрати місцевий референдум, звільнити мера, а на його місце обрати людину, яка б підтримала починання. В 2003 році гроші на реалізацію проекту дав Євросоюз. Тепер «Парк Юрського періоду» забезпечує роботою половину мешканців гміни. А серед туристів – це популярне місце, куди їдуть одразу на кілька днів. Якщо в 2004 році тут побувало 40 тисяч відвідувачів, то в 2009-му – 500 тисяч, а в розпал нинішнього літа його вже відвідало 700 тисяч осіб. Навіть тепер життя в парку не завмирає завдяки гірськолижній трасі.

Сам об’єкт розбудувався на 50 гектарах. Вище в горах існує звіринець, де в природніх умовах мешкають лами, олені, антилопи, муфлони, камерунські вівці, кабани, верблюди, страуси, зубри, яки, ангорські кози, коні. У невеликому струмку ми фотографували королівську форель та чималих осетрів…

Для дітей працюють численні атракціони, а дорослі можуть розважитися спуском на ролеркостері – це звивиста траса завдовжки 400 метрів на зразок «американських гірок», де швидкість кабінки можна регулювати самому. Річка, яка протікає біля «Юра-Парку», також не залишилася без діла – по ній усіх охочих сплавляють на плотах.» Сьогодні таких Юра-парків у Польщі є ще два, — більші за площею. А працьовиті поляки будують ще три Юра-парки у… Сполучених Штатах Америки.

Ось так послідовність та наполегливість невеликої, але надзвичайно активної територіальної польської громади, дозволила створити у самому центрі Польщі унікальний центр туристики, культурних та наукових обмінів. Польська громада з малого села Балтув не стала чекати, поки на урядове місце прийде «добрий пан» і все вирішить. Громадські активісти  також не стали чекати законів про децентралізацію, а прийняли рішення творити зміни на краще власними силами. Чи це не є гідним прикладом для наслідування нами, українцями?

Колись Вольтер застерігав людей: небезпечно казати правду, коли помиляються уряди. Ми ж з вами, як на мене, живемо в часи суцільних помилок влади, через які потерпають мільйони людей. Нерідко ці помилки ще й призводять до невиправданих людських жертв. Про це сьогодні добре знають мої співвітчизники-українці, котрі захищають Україну на війні. Влада ж надалі нахабно стверджує про невпинний поступ країни до світової спільноти і демократії та покращення життя її громадян. Чи не настав час діяти, як це зробили поляки з маленького села, — питання риторичне.

22 листопада учасники проекту відвідали унікальний скансен у місті Санок. Він виник в 1958 році з ініціативи Олександра Рибицького та зберігача Ежія Тура. Це був перший етнографічний парк, заснований в Польщі після Другої світової війни, який на сьогодні має потужну грантову підтримку з Європейського Союзу.Олександр Рибицький також ініціював створення першої в Польщі експериментальної станції, що й дотепер займається зберіганням історичної деревини. В Скансені Санока організовуються різного роду фестивалі музики, народних ремесел, рукоділля та народної кухні. Там також можна почути та побачити музикантів з усієї Європи,  в тому числі й з України. Вразив автора цих рядків старовинний водяний млин. Кажуть поляки: він старий, та ще як, ого-го, здатний намолоти борошна! А унікальні вулики, що розміщені в статуях святих та з різним оздобленням є просто взірцями творчості  польських пасічників та бджолярів.

Свого часу професор Гарвардського університету, філософ та психолог Вільям Джеймс, натхненник Дейла Карнегі, стверджував, що пересічна людина розвиває за своє життя лише 10 відсотків своїх прихованих розумових здібностей. Що ж робити, аби не залишитися на рівні отих лімітованих, досить малих відсотків? Потрібно згадати про друзів і, по можливості, збільшити їх кількість. Так, справа ця непроста, якщо йдеться про справжніх друзів, а не коньюктурників чи тимчасових попутників.  Тому й запам’яталося цікаве спілкування з непересічною особистістю, паном Іллєю Шутовим, відомим громадським діячем та експертом з нумізматики (м. Київ).

З цього проекту я особисто, та, без сумніву переважна більшість українських учасників,  винесла не лише нові знання та досвід, але й щирих друзів та партнерів. Зокрема, спільно з Zarząd Główny Stowarzyszenia Krajowa Organizacja Wspierania Inicjatyw Bezrobotnych,(Островєц Свєнтокшижський, Адам Янік) та Stowarzyszenie «Ближче один до одного» ( вьоска Кальникув, гміни Стубно, Рената Сидорів) Асоціація «Нові Горизонти» розробила та подала до європейських донорів проекти за пріоритетами досягнення миру та порозуміння через міжнародне партнерство: Україна-Польща-Грузія. А в наступному році ми плануємо здійснити проект організації літніх мовних шкіл для українських та польських  дітей. Ми дістали підтвердження про готовність прийняти польських дітей від нашого давнього партнера пана Романа Попадинця, — у садибі сільського зеленого туризму «Родинне гніздо», у мальовничому гірському селі Жданівка, що на Дрогобиччині.  Адже це вони, сьогоднішні школярі, творитимуть партнерство задля порозуміння і миру.

З побажанням всіляких гараздів, учасник  міжнародного проекту «Крок за кроком до громадської активності» Stowarzyszenie «Ближче один до одного»,- Олександр Магльона, президент Асоціації «Нові Горизонти».

Контактна інформація: Асоціація «Нові Горизонти» , вул.. Трускавецька, 71. М. Дрогобич, а/с 7, 82100, Львівська обл. тел./факс + 38 03244 35762, е-мейл:magliona@ukrpost.ua

 

 

      Ви володієте цікавішою інформацією на тему, радо розмістимо її на ресурсі,
наша скринька: 2drogobych@gmail.com
Обов'язкові для заповнення - лише поле "Ім'я"

2 комментария

  1. Alexandre:

    Минулоріч у Мединичах був проведений районний фестиваль меду. З ініціативи РДА. Думалося, що це започаткує його щорічне продовження. Навіть розроблялися напрацювання щодо його статусу як міжнародного. Ба. Теперішні районні очільники цю ініціативу «поховали». Ніхто навіть не відбріхувався на кшталт «війна». Невігластво, заздрість чи тупе марнославство, — хто зна, — але продовження ця, безумовно, корисна ініціатива, на жаль, не отримала. Чи й надалі все залежатиме від недоброї волі нікчемних владців?

  2. Хороші ініціативи при наших реаліях потрібно лобіювати постійно, в іншому випадку вони сходять на пшик

Добавить комментарий для admin Отменить ответ

Ваш адрес email не будет опубликован.

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.