квартири у Дрогобичі  

Дрогобиччина — новини краю

Інформаційний портал Дрогобицького району

Поради Порошенку на щодення

Всі статті

президент УкраїниЧим більше минає часу із моменту входження Петра Порошенка на вершину владної піраміди в країні, тим більше ті, хто його обирав ( в тому числі й автор цих рядків) мають сумніви щодо правильності цього вибору

Так, можна говорити, що вкотре обираємо з найгіршого «краще» і тому подібне. Однак це зовсім не змінює ситуацію, що склалася впродовж майже півторарічного панування «нової» влади. Маю на увазі гаранта, прем’єра та синдикат, що засідає у Верховній Раді України. І все ж не втрачаю надію, що деякі радники гаранта , у відповідності до службових обов’язків, вичитують тексти, де згадується прізвище їхнього патрона.

Петру Порошенку закидають сумнівну кадрову політику, млявість у боротьбі з корупцією та небажання карати винних

Петру Порошенку закидають сумнівну кадрову політику, млявість у боротьбі з корупцією та небажання карати винних. Погоджуюся з цим повністю. Тому й хочу надати гарантові деяку історичну інформацію, як це робили правителі різних епох та країн. Почну з того, що президент країни, в якій мешкають понад 40 ( а було 52!-. О.М.) мільйонів громадян, мав би знати окрім академічного визначення поняття «демократія» ще два терміни. Ось вони: тімократія та ісократія. За Аристотелем тімократія це особлива форма олігархії, що дає громадянам політичні права в залежності від розмірів їхнього майна, саме такий державний лад зараз формується в моїй країні. Тому в українській політиці сьогодні занадто обмаль чесних та порядних людей. Бо вони, як правило, — бідні.

Натомість, ісократія це рівність прав людини, незалежно від її статків. Якщо правитель сповідує тімократію, то він має постійних внутрішніх ворогів: вони ж бо, олігархи, теж не дурні, теж прагнуть влади та впливів на всі соціальні, економічні та політичні процеси в країні. Про це говорив ще Діонісій Старший: «Страшні вороги не пунійці, а ті, що всередині, — керівники держави…». До речі, саме Діонісій один зі своїх прикладів правління зробив історичною легендою. Колись його придворний Дамокл спромігся попрікнути свого господаря, що у нього, мовляв, є все, що він тільки забажає, а в інших немає нічого.

Діонісій дав Дамоклу «все», але повісив над його головою на кінській волосінні меча і сказав: «Насолоджуйся!»

Діонісій дав Дамоклу «все», але повісив над його головою на кінській волосінні меча і сказав: «Насолоджуйся!». Ось саме таке «насолодження» мав би дати «нашим рідним» олігархам нинішній гарант. Та ба, він сам є таким олігархом. Далі йде притча про крука… Однак той же Діонісій «дарує» нашому президентові управлінський хід, він дуже доречний, коли в країні війна: всі невоюючі олігархи примусово платили сім’ям загиблих воїнів чималу пенсію, аж допоки жив хоча б один представник з роду загиблого. А ми уповаємо на волонтерів. І зовсім не бачимо віддачі від тих, кого ще нещодавно вибрали у владу. Вони діють за Платоном, який мудро сказав: «Найпідліше зловживати даром, який дістається в результаті виборів». Ми ж бо знаємо, що владу в країні «даром» не дістають, — купують кого можуть, заманюють у виборчі списки вчорашніх комбатів, журналістів, громадських активістів. І… «розводять, як кошенят».

А в «опозиції» зручно та комфортно депутують вчорашні шахраї та спритники всіх штибів, навіть злочинці. Щодо таких, то свого часу Періандр знав як чинити з опозицією: обклав їх чималим податком на майно, — на користь бідних. Він не заявляв, як нездара Ющенко, що «багаті допоможуть бідним», бо це явна бздура , а заборонив разючу розкіш вельмож, створив у кожній провінції спеціальні комісії, які стежили за тим, аби витрати багатіїв не перевищували їх доходи. У разі порушень конфісковував майно на користь селян, чим зумів зміцнити державу. Він знав рецепт, як змінити владу: « Пройти по полі і скосити верхівки колосся». У нас цей рецепт розуміють по своєму: знищуй всіх порядних та видатних, вбивай кращих, чесних та непідкупних. Так було і, на жаль, є за всіх президенств. І немає жодного сумніву, що «гробівниці» наших гарантів будуть схожі поміж собою, як дві краплини води. Це лише у Олександра Македонського виникло бажання відкрити гробницю царя персів Кіра ( що була замурована понад 200 років, -О.М.) аби подивитися на рештки того, хто заснував та розбудував таку величну імперію, яку він ледве здолав.

… Але поступити так, як колись сказав президент США Білл Клінтон, він може. Той заявив: «Я щоденно робитиму для американців одну добру справу». Тож до щоденної праці, пане президенте.

Але повернімося в наші часи. Сапармурад Ніязов, президент Туркменістану, проголосив себе Президентом-Сонцем. Можна сперечатися за коректність цього «титулу», однак незаперечним є факт, що в цього президента немає ані копійки боргу перед Міжнародним валютним фондом. 23 мільярди позик, — прийшли у чисті та прозорі інвестиційні проекти розвитку країни. Тому в Туркменістані можна заправити бак автівки лишень за 1 долар, щомісячна платня за міський телефон, — 5 центів, а за 3-х кімнатну квартиру- 2 долари. Селяни отримують 50% знижку на закупку добрив та посівних матеріалів. Чи всі ініціативи президента були підтримані високими чиновниками? Ні. Однак Ніязов досить жорстко розібрався з нездарами та тими, хто саботував реформи. Для прикладу, міністр оборони, котрий не забезпечив військо усім необхідним був змушений жити два місяці у казармі із простими солдатами задля «вивчення їхнього життя». Так само сталося із командувачем прикордонних військ. Нам би та таку практику, — хоча би для десятьох підлеглих добродія Яценюка, та і його самого теж туди,- «для вивчення життя» пересічних українців. Рішуче поступив туркменський очільник і з керівниками комітету нацбезпеки, що були запідозрені у корупції, — вислав їх у віддалені села вирощувати хліб. Без права назавжди займати будь-які керівні посади. А ви кажете: «Схід справа тонка…»

Пам’ятаєте, як колись генсек КПРС Леонід Брежнєв зустрічав чилійського очільника компартії Луїса Корвалана : поцілунками та тісними обіймами. Мовляв, натерпівся, бідака, від диктатора Піночета. А той талановитий диктатор ( розстріляв заледве сотню невдоволених, а не тисячі, як подейкували його опоненти,- О.М.) узяв та й скоротив утричі витрати на уряд, значно скоротив і грошову масу, що сприяло значному зниженню рівня інфляції. Як тобі, шановний читачу, таке диктаторство?

То кого та чого, для прикладу, не вистачає нашому гаранту Петру Порошенко? Інформації про досвід інших управителів чи власне, своєї особистої політичної волі? Він же без перекладача, як кажуть «фейс-ту фейс», може запитати поради у своїх колег, європейських посадовців найвищого рангу: «Як мені діяти, шановні, ми ж бо йдемо до вашого дому майже без орієнтирів?». Відомо ж, як зустрічають непрошених гостей та ще й невігласів. Ми ж поки що, на жаль, завдяки недолугості владців, виглядаємо у очах світової цивілізованої спільноти як небезпечні невігласи. Не хочу писати про «рибу з голови»…

Різне щодення у нашого сьогоднішнього гаранта. В країні війна, розкручується інфляція, корупція та казнокрадство набули нечуваного розмаху, позики МВФ щезають, немов у «чорній дірці». Тут ще й Фірташ вирішив полоскотати нерви вчорашнім соратникам по тіньовому бізнесу та дерибану… Але поступити так, як колись сказав президент США Білл Клінтон, він може. Той заявив: «Я щоденно робитиму для американців одну добру справу». Тож до щоденної праці, пане президенте.

Олександр Магльона

      Ви володієте цікавішою інформацією на тему, радо розмістимо її на ресурсі,
наша скринька: 2drogobych@gmail.com
Обов'язкові для заповнення - лише поле "Ім'я"

1 Коментар

  1. Олександр:

    Друзі, прошу в анонсі латиницею писати моє прізвище правильно:magliona

Добавить комментарий для Олександр Отменить ответ

Ваш адрес email не будет опубликован.

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.