19.11.2026

Країна жебраків

Всі статті

Країна жебраківБула колись така республіка. Українська, радянська і соціалістична. Апологети незалежності від здорового глузду ті часи прозвали «епохою тоталітаризму». І дійсно: тоді тотальними були права молодих спеціалістів на першочергову квартиру, безоплатне лікування старих та немічних, рівна для всіх освіта. А ще, – обов’язкове працевлаштування. Лексикон пересічного українця ще не «збагатився» терміном «бомж», а жебрання вважалося ганебним.

Сьогодні у моїй «незалежній» країні є близько одного мільйона жебраків. Понад 700 тисяч- мешканці Закарпаття. Кажуть, що то переважно роми. Та це не відповідає дійсності. «Безрукі та безногі», «сліпі та глухонімі», з немовлям чи без, на візку чи з костуром- вони є скрізь. І це наймасовіша професія! Позаяк, решта населення: 10 мільйонів нібито легально працюючих, 12 мільйонів – пенсіонери та ще така ж кількість гарують по закордоннях. Жебраками їх назвати важко, але влада/держава їм відмовила у достойній винагороді за працю, фаховість та знання.

На трасах та вулицях міст вистоює «елітна» жеброта – проститутки. Українською їх ще називають шльондрами, повіями ачи курвами. Та ми ж в усьому прагнемо «європейськості» тому – проститутки. Найспритніші з них обслуговують/догоджають у напівлегальних борделях, саунах, масажних кабінетах та інших прихистках, – справжню еліту сьогодення. Прокурорів, суддів, податківців, поліціянтів, злодіїв від влади та кримінальних авторитетів (сіамські близнюки, -О.М.), їх діточок – мажорів. Хтось на цьому заробляє астрономічні кошти, тому розмови у парламенті про легалізацію проституції ( наповнення бюджету тощо, – О.М.)- фарс та цинічне фарисейство.

Та це лише аверс монети-країни. Є ще й реверс,- владне жебракування. Ця, «наша» помайдання влада, – найбільший жебрак! Її позики від світових кредиторів сягнули захмарних висот. Сьогодні кожен у країні сущий «винен» позичальникам по 200 тисяч гривень! А якщо врахувати злочинну руйнацію банківської системи, спекуляції на курсах валют, то ми, за неповні два роки, ще й стали втричі нужденнішими. Бо нажебрані позики щоразу зникають, немов у «чорній дірі». Ось із цієї «діри» й побудовані статки та маєтки президентів, генпрокурорів, нардепів, міністрів та їх посіпак. Це їх декларації засвідчили «нажебраних/наколядованих» декілька бюджетів країни. Влада ще й найбільший грантожер, що з’їдає мільярди доларових грантових безповоротних коштів донорів світу.

У Індії понад мільярд жителів. Офіційно там зареєстровано понад 150 тисяч жебраків, з них 50 тисяч збирають пожертви для храмів. У майже двомільярдному Китаї жебраків немає! Жебрацтво карається жорстко і невідворотньо: впійманому на жебрацтві відрубують кисть руки. Чи процвітало б у моїй країні узаконене приватно-владне жебрацтво, якби за це владцям відрубували руки- запитання риторичне.

Олександр Магльона

1 thought on “Країна жебраків”

  1. Агов, партнери! Друга доба без допису…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення кількості спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані коментарів.